Спецпроект

На музей Репіна на Харківщині чекає оновлення

У 2013 році планується розпочати повне оновлення експозиції Художньо-меморіального музею Іллі Рєпіна в Чугуєві.

Про це пишуть "Коментарі".

Директор Департаменту культури і туризму Харківської облдержадміністрації Дмитро Кузнєцов зазначив, що на це необхідно близько 800 тис.грн.

Також у цьому році планується продовжити ремонт в Харківському обласному театрі для дітей та юнацтва. У 2012 р. там відремонтували дах. "У доволі нормальному стані вхід до театру і хол. Зараз наше завдання - привести в нормальний стан глядацький зал і сцену", - відзначив Кузнєцов. На ці цілі планується виділити 1-2 млн.грн. Загальний кошторис ремонту театру - близько 5 млн.грн.

У Харківському державному академічному російському драматичному театрі ім.А.Пушкіна обладнають другу - малу - сцену. На це піде близько 1 млн.грн.

Близько 10 млн. грн. планується освоїти в цьому році на реконструкцію Харківського історичного музею.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.