Спецпроект

ЧИНОВНИКАМ ХОЧУТЬ ЗАБОРОНИТИ БРАТИ МУЗЕЙНІ РЕЧІ

Позафракційний депутат Сергій Міщенко пропонує заборонити чиновникам розвішувати в своїх кабінетах або коридорах картини та інші музейні цінності.

Відповідний проект закону зареєстровано в апараті Верховної Ради, повідомляє "Інтерфакс".

За словами Міщенка, метою прийняття проекту закону є заборона передачі в індивідуальне користування або для інтер'єрного оформлення приміщень органів влади, музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань та предметів музейного значення державної та комунальної форм власності.

Нардеп зазначив, що на сьогодні законодавство не регулює питання заборони використовувати в особистих цілях або як оформлення інтер'єру музейні фонди.

"Зараз чиновники використовують музейні фонди для власного інтер'єру, псують їх, або взагалі крадуть. Я пропоную зробити музейні цінності недоторканними. Картини повинні висіти в музеях, галереях, щоб люди могли ними милуватися", - зазначив Міщенко, цитує його прес-служба.

Документ також передбачає підвищення адміністративної відповідальності за порушення порядку передачі предметів культурної спадщини з місць їх постійного зберігання. Так, згідно із законопроектом, штраф буде досягати від 3 до 5 тисяч гривень.

У прес-службі нардепа нагадали, що відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

Як відомо, директор Національного художнього музей Анатолій Мельник з літа 2011 року заявляв про те, що в Кабміні зникли картини, надані музеєм для експозиції в урядових кабінетах. Пізніше Мельника було звільнено.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.