Спецпроект

Музей білки відкрився в Білорусі

У Білорусії відкрився Музей білки. Він розташований у місті Велика Берестовіца Гродненської області.

Про це пише Обозреватель.

Музей з'явився саме тут не випадково - білка зображена на гербі міста з 1795 року, коли село, яке увійшло до складу Росії при третьому розділі Речі Посполитої, отримало Магдебурзьке право.

Зібрання музею - це зображення білок в нумізматиці, геральдиці, живопису, на плакатах, в поезії, музиці, іграшках і мультфільмах. Біля входу відвідувачів зустрічатиме звірятко, якого спеціально привезуть із зоопарку Гродно.

Музей налагодив контакти з 12 містами Росії, на гербах яких також зображений цей гризун. Першим на заклик до співпраці відгукнувся підмосковний Зеленоград. Звідти в білоруський музей прийшла посилка з м'якими іграшками та іншими артефактами, пов'язаними з білкою.

Теми

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".