Спецпроект

На вимогу Польщі прокуратура допитала ветерана УПА (уточнено)

Прокурорські органи Польщі порушили кримінальну справу "за фактом злочинів проти польського народу" під час українсько-польського міжетнічного конфлікту на Волині 1943 року. На запит польських силовиків українськими слідчими органами був допитаний ветеран УПА Степан Бакунець.

Про це повідомляє громадянська ініціатива "Поліська Січ" з посиланням на Дубровицьку районну прокуратуру Рівненської області.

За словами представників райпрокуратури, вони виконували окреме доручення Генпрокуратури України, яка отримала від органів польської генпрокуратури запит про "надання правової допомоги у кримінальній справі, порушеній за фактом злочинів проти польського народу".

У клопотанні польська сторона звернулася з проханням "провести слідчі дії з громадянином України Бакунцем Степаном Сидоровичем, який у 1962 році оселився в одному з сіл Дубровицького району".

"Ми виконали це доручення і допитали [ветерана - ІП], бо окреме доручення у кримінальній справі підлягає обов'язковому виконанню, - зазначили у районній прокуратурі. - Допитали і направили протокол допиту в прокуратуру Рівненської області, а далі вони вже якось передавали на Польщу".

"Його допитували в якості свідка", - повідомила "Історичній Правді" заступник прокурора Дубровицького району Ірина Соловей. Вона не деталізувала обставини допиту.

На думку громадської ініціативи, підставою для таких слідчих дій стали твердження польського історика Ґжеґожа Мотики, який звинуватив відділ УПА Григорія "Коробки" Перегійняка (представника "бандерівського" крила ОУН) в ліквідації польської колонії Паросля поблизу села Антонівка в Сарнецькому районі Рівненщини.

Допитаний райпрокуратурою ветеран УПА Степан Бакунець, який служив у загоні "Коробки", повідомив "Поліській Січі", що ніколи не чув про колонію Паросля.

Також Бакунець зазначив, що на запитання прокуратури розповів про свою участь в облозі бійцями УПА села Гута-Степанська (сьогодні село Гута Костопільського району Рівненщини) в липні 1943 року.

За словами ветерана, причиною облоги було те, що в Гуті-Степанській переховувалось два десятка червоних партизан, які грабунками і нічними нападами на сусідні села тероризували українське населення. Місцеві поляки не лише не видали червоних, а й убили трьох надісланих УПА парламентерів.

Після вбивства переговорників почалась серйозна перестрілка, внаслідок чого запалали будівлі в селі. З початком пожеж поляки масово почали тікати з Гути. Втікачів, зі слів Бакунця, зупиняли і обшуковували на предмет зброї і відпускали, а радянських партизанів у селі так і не виявили.

В опублікованих у часописі "Ї" польських спогадах про конфлікт під Гутою-Степанською стверджується, що в селі справді знаходився комуністичний партизанський загін кількістю у 80 осіб. Капітан Армії Крайової Владислав "Бомба" Коханський, який керував місцевою польською самообороною, співпрацював із радянськими партизанами Юзефа "Макса" Собесяка.

У вирішальний момент комуністи відступили з села, прихопивши з собою найкращу зброю оборонців, після чого поляки й почали масово тікати з Гути-Степанської, повідомляє "Поліська Січ".

За твердженням польських істориків Єви і Владислава Семашків, внаслідок акції УПА загинуло близько 600 поляків - як озброєних представників самооборони, так і мирного населення. Більшість польського населення вирвалися з оточення. Після цього село Гута-Степанська припинило існувати.

Степан Бакунець наголосив, що готовий співпрацювати зі слідством і захищати честь свого підрозділу в будь-якому суді.

Нагадаємо, в серпні 2011 року президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський мали взяти спільну участь у відкритті меморіальних комплексів українцям та поляками, які загинули внаслідок міжетнічного конфлікту 1940-их років. Зрештою цей захід було перенесено на жовтень 2011 року, але він досі не відбувся.

У травні 2011 року польський Сейм мав розглядати ухвалу з засудженням Волинської трагедії як українського "злочину з ознаками геноциду", але це питання було перенесене на невизначений термін.

Читайте також:

Волинська трагедія 1940-их: пошук між двома правдами

Рада і Сейм готують спільну заяву про примирення

Скандал із розкопками польських жертв УПА. Їх не можуть порахувати

Володимир В'ятрович: "Волинська трагедія - частина польсько-української війни"

Волинь-1943. Український комплекс "жертви із чистим сумлінням"

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.