Спецпроект

На вимогу Польщі прокуратура допитала ветерана УПА (уточнено)

Прокурорські органи Польщі порушили кримінальну справу "за фактом злочинів проти польського народу" під час українсько-польського міжетнічного конфлікту на Волині 1943 року. На запит польських силовиків українськими слідчими органами був допитаний ветеран УПА Степан Бакунець.

Про це повідомляє громадянська ініціатива "Поліська Січ" з посиланням на Дубровицьку районну прокуратуру Рівненської області.

За словами представників райпрокуратури, вони виконували окреме доручення Генпрокуратури України, яка отримала від органів польської генпрокуратури запит про "надання правової допомоги у кримінальній справі, порушеній за фактом злочинів проти польського народу".

У клопотанні польська сторона звернулася з проханням "провести слідчі дії з громадянином України Бакунцем Степаном Сидоровичем, який у 1962 році оселився в одному з сіл Дубровицького району".

"Ми виконали це доручення і допитали [ветерана - ІП], бо окреме доручення у кримінальній справі підлягає обов'язковому виконанню, - зазначили у районній прокуратурі. - Допитали і направили протокол допиту в прокуратуру Рівненської області, а далі вони вже якось передавали на Польщу".

"Його допитували в якості свідка", - повідомила "Історичній Правді" заступник прокурора Дубровицького району Ірина Соловей. Вона не деталізувала обставини допиту.

На думку громадської ініціативи, підставою для таких слідчих дій стали твердження польського історика Ґжеґожа Мотики, який звинуватив відділ УПА Григорія "Коробки" Перегійняка (представника "бандерівського" крила ОУН) в ліквідації польської колонії Паросля поблизу села Антонівка в Сарнецькому районі Рівненщини.

Допитаний райпрокуратурою ветеран УПА Степан Бакунець, який служив у загоні "Коробки", повідомив "Поліській Січі", що ніколи не чув про колонію Паросля.

Також Бакунець зазначив, що на запитання прокуратури розповів про свою участь в облозі бійцями УПА села Гута-Степанська (сьогодні село Гута Костопільського району Рівненщини) в липні 1943 року.

За словами ветерана, причиною облоги було те, що в Гуті-Степанській переховувалось два десятка червоних партизан, які грабунками і нічними нападами на сусідні села тероризували українське населення. Місцеві поляки не лише не видали червоних, а й убили трьох надісланих УПА парламентерів.

Після вбивства переговорників почалась серйозна перестрілка, внаслідок чого запалали будівлі в селі. З початком пожеж поляки масово почали тікати з Гути. Втікачів, зі слів Бакунця, зупиняли і обшуковували на предмет зброї і відпускали, а радянських партизанів у селі так і не виявили.

В опублікованих у часописі "Ї" польських спогадах про конфлікт під Гутою-Степанською стверджується, що в селі справді знаходився комуністичний партизанський загін кількістю у 80 осіб. Капітан Армії Крайової Владислав "Бомба" Коханський, який керував місцевою польською самообороною, співпрацював із радянськими партизанами Юзефа "Макса" Собесяка.

У вирішальний момент комуністи відступили з села, прихопивши з собою найкращу зброю оборонців, після чого поляки й почали масово тікати з Гути-Степанської, повідомляє "Поліська Січ".

За твердженням польських істориків Єви і Владислава Семашків, внаслідок акції УПА загинуло близько 600 поляків - як озброєних представників самооборони, так і мирного населення. Більшість польського населення вирвалися з оточення. Після цього село Гута-Степанська припинило існувати.

Степан Бакунець наголосив, що готовий співпрацювати зі слідством і захищати честь свого підрозділу в будь-якому суді.

Нагадаємо, в серпні 2011 року президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський мали взяти спільну участь у відкритті меморіальних комплексів українцям та поляками, які загинули внаслідок міжетнічного конфлікту 1940-их років. Зрештою цей захід було перенесено на жовтень 2011 року, але він досі не відбувся.

У травні 2011 року польський Сейм мав розглядати ухвалу з засудженням Волинської трагедії як українського "злочину з ознаками геноциду", але це питання було перенесене на невизначений термін.

Читайте також:

Волинська трагедія 1940-их: пошук між двома правдами

Рада і Сейм готують спільну заяву про примирення

Скандал із розкопками польських жертв УПА. Їх не можуть порахувати

Володимир В'ятрович: "Волинська трагедія - частина польсько-української війни"

Волинь-1943. Український комплекс "жертви із чистим сумлінням"

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.