Пам'ятник Катерині ІІ в Одесі охоронятимуть за 500 тисяч і зі зброєю

Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міськради уклало за підсумками тендеру угоду з Державною службою охорони МВС.

Міліціонери отримають із міського бюджету 551 тисячу грн за те, що будуть охороняти пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ, яку називають однією з засновників Одеси.

Про це повідомляє "Думская".

Як зазначається в договорі, патруль ДСО з двох чоловік буде регулярно чергувати біля монумента, оберігаючи його від вандалів. При цьому охоронці повинні бути озброєні вогнепальною зброєю, гумовими кийками, наручниками, одягнені в бронежилети і армійські каски.

Видання зазначає, що працівники Державної служби охорони стоять на варті пам'ятника імператриці вже третій рік поспіль - загалом місто витратило на їхні послуги півтора мільйони гривень.

Як відомо, у червні 2011 року лідер партії "Свобода" Олег Тягнибок повідомляв, що львівська міліція не хоче охороняти пам'ятник Бандері у Львові. Пізніше повідомлялося, що монумент хочуть охороняти добровольці.

З 2011 року Комуністична партія України повідомляє про те, що охороняє пам'ятник Леніну навпроти Бессарабського ринку в Києві.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.