СУД ДОЗВОЛИВ БУДУВАТИ У ГОСТИНОМУ ДВОРІ

Окружний адмінсуд Києва не скасував постанову Кабміну, якою будівлю Гостиного двору була виключена зі списку пам'ятників архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави.

Про це йдеться у відповідній ухвалі суду від 27 лютого, повідомляє УП.

Приватне виробничо-торгове підприємство "Гостиний двір", Київська міськорганізація Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція" звернулися з позовом до Кабміну та Мінкультури (треті особи - ПАТ "Укрреставрація", Київміськадміністрація, регіональне відділення ФДМ у Києві) та за позовом Українського товариства охорони пам'яток історії та культури до Кабміну та Мінкультури про скасування постанови уряду від 15 серпня 2011 року.

Так, 23 січня від Українського товариства охорони пам'яток надійшло клопотання про забезпечення адмінпозову через призупинення дії постанови Кабміну №1380 і заборони "Укрреставрації" проводити будь-які будівельні роботи в приміщенні Гостиного двору.

Клопотання мотивовано тим, що на час розгляду справи судом невідомими особами робляться спроби силового захоплення Гостиного двору і початку виконання будівельних робіт з його реконструкції.

У клопотанні було зазначено, що такі дії спрямовані на якнайшвидше проведення будівельних робіт, до того, як в судовому порядку буде вирішено питання про правомірність позбавлення будівлі охоронного статусу.

"Виходячи зі змісту поданої заяви, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки в заявленому клопотанні та представлених у ньому матеріалах взагалі не видно зв'язку між прийнятою постановою Кабміну і будівельними роботами з реконструкції (перебудові) будівлі Гостинного двору під ТРЦ", - йдеться в визначенні.

"Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач - Кабмін - намагається здійснювати будівельні роботи", - сказано в документі.

Суд також визначив, що особи, які, на думку заявника, такі роботи здійснюють, не вказані і в якості учасників адмінпроцесу не заявлені; також немає відомостей про те, що ними є суб'єкти владних повноважень, до яких можна застосувати передбачені законодавством заходи.

Крім того, суд визначив, що вимога Українського товариства охорони пам'яток про призупинення дії постанови №1380 в ухваленні рішення в справі не може бути забезпечено, оскільки призупинення судом дії постанови є фактично вирішенням суперечки по суті.

Таким чином, в задоволенні клопотання Українському суспільству охорони пам'яток в забезпеченні позову суд відмовив.

Також суд відмовився заборонити "Укрреставрації" проводити будь-які будівельні роботи в будівлі Гостинного двору, оскільки вимогу заявлено не до суб'єкта владних повноважень.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.