СУД ДОЗВОЛИВ БУДУВАТИ У ГОСТИНОМУ ДВОРІ

Окружний адмінсуд Києва не скасував постанову Кабміну, якою будівлю Гостиного двору була виключена зі списку пам'ятників архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави.

Про це йдеться у відповідній ухвалі суду від 27 лютого, повідомляє УП.

Приватне виробничо-торгове підприємство "Гостиний двір", Київська міськорганізація Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція" звернулися з позовом до Кабміну та Мінкультури (треті особи - ПАТ "Укрреставрація", Київміськадміністрація, регіональне відділення ФДМ у Києві) та за позовом Українського товариства охорони пам'яток історії та культури до Кабміну та Мінкультури про скасування постанови уряду від 15 серпня 2011 року.

Так, 23 січня від Українського товариства охорони пам'яток надійшло клопотання про забезпечення адмінпозову через призупинення дії постанови Кабміну №1380 і заборони "Укрреставрації" проводити будь-які будівельні роботи в приміщенні Гостиного двору.

Клопотання мотивовано тим, що на час розгляду справи судом невідомими особами робляться спроби силового захоплення Гостиного двору і початку виконання будівельних робіт з його реконструкції.

У клопотанні було зазначено, що такі дії спрямовані на якнайшвидше проведення будівельних робіт, до того, як в судовому порядку буде вирішено питання про правомірність позбавлення будівлі охоронного статусу.

"Виходячи зі змісту поданої заяви, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки в заявленому клопотанні та представлених у ньому матеріалах взагалі не видно зв'язку між прийнятою постановою Кабміну і будівельними роботами з реконструкції (перебудові) будівлі Гостинного двору під ТРЦ", - йдеться в визначенні.

"Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач - Кабмін - намагається здійснювати будівельні роботи", - сказано в документі.

Суд також визначив, що особи, які, на думку заявника, такі роботи здійснюють, не вказані і в якості учасників адмінпроцесу не заявлені; також немає відомостей про те, що ними є суб'єкти владних повноважень, до яких можна застосувати передбачені законодавством заходи.

Крім того, суд визначив, що вимога Українського товариства охорони пам'яток про призупинення дії постанови №1380 в ухваленні рішення в справі не може бути забезпечено, оскільки призупинення судом дії постанови є фактично вирішенням суперечки по суті.

Таким чином, в задоволенні клопотання Українському суспільству охорони пам'яток в забезпеченні позову суд відмовив.

Також суд відмовився заборонити "Укрреставрації" проводити будь-які будівельні роботи в будівлі Гостинного двору, оскільки вимогу заявлено не до суб'єкта владних повноважень.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.