У Києві відбулася конференція архівістів

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва відбулася наукова конференція з міжнародною участю "Архівознавство та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі".

Про це повідомляє прес-служба УкрНДІ архівної справи й документознавства.

Організаторами заходу виступили Державна архівна служба України, Український НДІ архівної справи та документознавства, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету КНУ ім. Шевченка.

У роботі конференції взяли участь близько 70 учасників, серед яких представники вищих навчальних закладів, наукових та науково-дослідних установ, державних архівів з різних регіонів України, Республіки Білорусь та гість із Польщі – радник керівника Генеральної дирекції державних архівів Польщі Ева Росовська.

Під час конференції відбулося пленарне засідання, організована робота двох секцій і документально-книжкової виставки з архівних фондів українських і російських архівних установ, присвяченої Олександру Довженку.

Головна мета заходу полягала в обговоренні найактуальніших питань в галузі архівознавства, джерелознавства, документознавства, та реалізації їх в практичній діяльності архівних установ, повідомили у прес-службі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".