АНОНС: російський історик розповість про Мазепу

Російський історик Татьяна Таїрова-Яковлєва розповість у Києві про свою книжку "Іван Мазепа і Російська імперія. Історія зради" (видавництво "Кліо").

Про це повідомляє книгарня "Є".

Дослідження відомого російського історика дає відповідь на найактуальніше питання, що стосується діяльності Івана Мазепи: був він зрадником чи ні.

Використовуючи матеріали російських та українських архівів, автор розглядає обставини приходу Мазепи до влади, його стосунки з Петром І, внутрішню політику, особисті та ділові взаємини зі старшиною й оточенням російського царя, а також аналізує причини переходу Мазепи до шведів (план "випаленої землі", адміністративна реформа тощо).

Татьяна Таірова-Яковлєва – російський історик, професор Санкт-Петербурзького державного університету. Спеціаліст з історії України нового часу, один із найавторитетніших дослідників Гетьманщини.

Захід відбудеться за участю професора Віталія Щербака. 

Час і місце: 21 березня, 17:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота").

Вхід вільний.

Дивіться також:

"Иван Мазепа и Российская империя. История ‘'предательства''. РЕЦЕНЗІЯ

Ананфема Мазепі. Чи існують для неї канонічні підстави?

Татьяна Таірова-Яковлєва: "Розпад імперій завжди проходить непросто". ІНТЕРВ'Ю

Всі матеріали ІП за темою "Мазепа"

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)