Спецпроект

Голова Міжнародної ради музеїв прочитає лекцію в Києві

Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" і Національний художній музей України у співпраці з Goethe-Institut в Україні та Міжнародною радою музеїв (ІКОМ) запрошують на зустріч із президентом ІКОМ Гансом Мартіном Хінцом.

Лекція присвячена впливу глобалізації на функціонування музеїв і розмислам на тему цінностей та цілей музеїв у часи мультикультуралізму та стрімких соціальних і політичних змін.

Зустріч відбудеться:

6 березня 2013 року об 11.00 в Національному художньому музеї України. Адреса музею: вул. Грушевського, 6.

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація

11.00 – 12.20 – Лекція Ганса Мартіна Хінца на тему "Виклики та можливості. Музеї в глобалізованому світі"

12.20 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта

13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

На прикладі Історичного музею у Берліні лектор спробує дати відповідь на те, яким чином музеї можуть стати інструментами для кращого розуміння сучасного світу та місцями примирення конфліктних сторін. 

Окрема частина лекції присвячена ролі Міжнародної ради музеїв ІКОМ у цьому процесі.

Ганс Мартін Хінц – заступник голови Міжнародної асоціації історичних музеїв, голова Консультативної ради міських музеїв Берліна, голова Асоціації німецьких історичних дослідницьких інститутів в Мюнхені, президент Міжнародної ради музеїв ІКОМ (ICOM), Берлін, член журі конкурсу "Динамічний музей".

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередня акредитація здійснюється за електронною адресою: education@namu.kiev.ua. Координатор - Марина Скирда.

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.