В Києві покажуть історичні музичні інструменти

16 квітня о 18:00 в Музеї шістдесятництва, що на вул. О.Гончара, 33 у Києві, відбудеться відкриття виставки "Традиційні народні музичні інструменти України".

Захід супроводжуватиметься грою на автентичних бандурах, кобзах, колісних лірах тощо, повідомляють організатори.

Відомий бандурист і художник Г.К.Ткаченко (1898-1993) відзначив спорідненість традиційної бандури з давнішніми гуслями, зображення яких знаходимо на фресках часів Київської Русі.

"Справді, додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і матимемо бандуру, - зазначає організатор виставки Іван Кушнір. - У пізніших бандурах було 5-6 басів і 13-16 приструнків".

Традиційний Зіньківський, або Харківський спосіб гри на бандурі передбачає можливість грати по всіх струнах обома руками, що дозволяє одночасно використовувати майже весь діапазон.

Колісна ліра — інструмент мандрівних співців, поширений по всій Україні з 14 ст. Коліщатко у правій частині ліри відіграє роль безперервного смичка, видобуваючи звук з 2-4 струн. На одній струні — співаниці — лірник, перебираючи клавіші, грає мелодію, інші ж — бурдонні — дають постійне звучання квінти.

До найдавніших інструментів, які побутували на території України, слід віднести також гуслі. З часів Київської Русі вони проіснували у побуті ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра.

Є три різновиди гуслів: криловидні, шоломовидні та клавіроподібні. Останні — стаціонарні, прямокутної форми — були сконструйовані у 17 столітті на основі двох перших.

Традиційні музичні інструменти України на сьогодні є маловідомим явищем. Навіть бандура — музичний символ України у світі — протягом останніх десятиліть зазнала значних змін.

Читайте також інші матеріали за темою "Музика"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.