Помер дослідник УПА Григорій Дем'ян

На 84–му році життя помер Григорій Дем'ян – історик, етнограф і педагог.

"Не стало нашого вчителя, людини, яка скерувала на шлях дослідження історії визвольного руху не одного відомого сьогодні дослідника", - повідомляє прес-служба ЦДВР. - Все почалося з його уроків: від першої наукової роботи до створення 10 років тому Центру досліджень визвольного руху".

Григорій Дем'ян – історик, фольклорист, етнограф, літературознавець, археолог, краєзнавець, мистецтвознавець, педагог, народний депутат України у 1994—1998 роках.

Народився 2 червня 1929 р. у селі Грабовець, тепер Сколівського району Львівської області. Закінчив Стрийське педагогічне училище (1949), історичний факультет Львівського державного університету ім. Ів. Франка (1960), аспірантуру Ужгородського державного університету (1971). Кандидат історичних наук (1989).

До останніх днів працював старшим науковим співробітника відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України у Львові.

Перший лауреат республіканської Премії ім. Павла Чубинського (1989), Фонду духовного відродження ім. митрополита Андрея Шептицького (1992). Нагороджений пам’ятними медалями Климента Квітки, Михайла Грушевського і Степана Бандери.

Досліджував суспільно-політичну, громадсько-культурну діяльність і творчу спадщину І.Вагилевича, І.Франка, Т.Шевченка, С.Бандери, А.Волошина, М.Зубрицького, Є.Бохенської, О.Гасина та ін. Записав десятки тисяч зразків українського фольклору.

Автор більше 1000 публікацій, у тому числі:

  • "Таланти Бойківщини" (1991),

  • "Іван Вагилевич — історик і народознавець" (1993),

  • "Повстанський мартиролог Сколівщини", "Як підготувати повстанський мартиролог району" (1998),

  • "Бандерівці" (2000),

  • "Гуцульщина у визвольній боротьбі ОУН і УПА. Нарис історії та фольклористики",

  • "Українські повстанські пісні 1940—2000 років: (історико-фольклористичне дослідження)" (2003),

  • "Генерал УПА Олекса Гасин — "Лицар" (2003),

  • "Українська фольклористика в Галичині кінця XVIII — початку XIX ст." (2004),

  • "Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах" (2006).

  • "Грабовець, (історико-народознавче дослідження)" Львів, 2007

Помер Григорій Дем'ян 12 квітня 2013 року, похований у рідному селі Грабовець.

"Історична Правда" приєднується до співчуттів рідним і близьким науковця.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.