В Одесі заборонили "символіку ОУН-УПА" - УНІАН

Одеська міська рада заборонила використання в місті символіки ОУН-УПА.

Відповідне рішення депутати міськради ухвалили під час засідання сесії 16 квітня, пише УНІАН.

У документі сказано, що раніше Одеська міськрада затвердила рішення "Про заходи щодо недопущення проявів нацизму, фашизму і радикального націоналізму в місті Одесі", яким забороняється пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини та здоров'я населення.

В міськраді переконані, що в місті продовжують мати місце факти нехтування зазначеними правовими нормами з боку радикально налаштованих і профашистських елементів.

"Так, 26 березня 2013 року в Одесі напередодні футбольного матчу Україна – Молдова група фашистських молодиків пройшла маршем вулицями міста з гаслами: "Комуняку на гіляку!", "Москалів на ножі!" і образливими речівками на адресу президента і жителів Донбаського регіону", - йдеться в рішенні.

"При цьому вони висаджували в повітря петарди і провокували перехожих", - вважають чиновники.

"Заборонити в Одесі використання фашистської символіки, плакатів і прапорів німецько-фашистських формувань, зокрема дивізії СС "Галичина", батальйону "Нахтігаль" і ОУН-УПА як таких, що ображають людську гідність і принижують ветеранів Великої Вітчизняної війни", - говориться в рішенні.

Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійні комісії Одеської міської ради з культури, духовності та взаємодії з громадськими організаціями, з науки і освіті, із законності, правопорядку і реалізації державної регуляторної політики, у справах молоді та спорту.

ОНОВЛЕНО О 14:15: Агенція "Інтерфакс" повідомила, що міськрада Одеси не приймала такого рішення.

З історичного погляду словосполучення "символіка ОУН-УПА" є абсурдом. Прапори ОУН і ОУН(б) були різні, УПА воювала під синьо-жовтим прапором, а військова присяга відбувалася під тризубом.

PS

Прапор ОУН

Прапор бандерівської ОУН (революційної)
Прапор УПА

Як відомо, у 2012 році депутати Львівської міської ради двічі ухвалювали рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. Пізніше суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Детальніше про ігри політиків з символікою читайте на ІП у темі "Символіка"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.