АНОНС: "Історична правда" на ZIK про Папу-галичанина, Міхновського та Донцова

У вівторок, 2 квітня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує увазі глядачів дві теми, напряму пов’язані з історією України.

Перша частина присвячена людині, про яку мільйони людей у цілому світі (і в Україні, ясна річ) згадують з неймовірною теплотою і шаною, хоча вона пішла з життя 8 років тому.

Кароль Войтила: ким він був до того, як став Папою Римським?

Мова йде про уродженця Галичини (західної її частини) Кароля Войтилу, якого світ здебільшого пам’ятатиме як Папу Римського Івана Павла II. І, власне, 2 квітня виповнюється вісім років, як пішов у вічність 264-ий Понтифік.

"Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує глядачам згадати внесок Івана Павла II у розвал комуністичної системи на зламі 80-их і 90-их років, що, зрештою, призвело до розпаду Радянського Союзу.

Само собою, програма згадає про незабутній час перебування Папи в Україні у червні 2001-го року.

У другій частині програми йтиметься про двох визначних ідеологів українського націоналізму – Миколу Міхновського та Дмитра Донцова.

З поміж іншого, "Історична Правда" запропонує нетиповий погляд на "львівський період" життя і діяльності Донцова. Для багатьох буде одкровенням, що попри наукову працю, він в опінії багатьох сучасників був "світським левом" і мав чимало романтичних пригод.

"Ми припускаємо, що певні теми і підходи нашої програми будуть полемічними і сприйматимуться неоднозначно. Але це нормально, бо ми існуємо у достатньо вільному суспільстві, щоб приймати існування інших точок зору. Якщо ми будемо помилятись, ми будемо виправляти і свої слова, і свої оцінки. Ми не знаємо історичної правди. Взагалі не факт, що історична правда як поняття і філософська категорія існує. Але, тим не менше, ми будемо її шукати", – вважає ведучий і керівник проекту, історик за фахом Вахтанг Кіпіані.

"Історична правда" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.