Спецпроект

Алушта може втратити музей Сергєєва-Ценського

Алушта може втратити будівлю і фондову колекцію унікального літературно-меморіального музею Сергєєва-Ценського. Про це директор музею Валерій Циганник повідомив на засіданні Постійної комісії Верховної Ради АРК з культури.

Про це пише news.mail.ru.

"Наразі в музеї пічне опалення, що не дає можливості підтримувати нормальний температурно-вологісний режим для збереження експонатів. За останні роки стан музейного фонду значно погіршився і неприйняття термінових заходів по встановленню автономного опалення може призвести до втрати як самих експонатів, так і будівлі музею ", - зазначив він.

Проектно-кошторисна документація вже розроблена. Установка газової міні-котельні обійдеться в 496 тис. грн.

У свою чергу міністр культури Криму Альона Плакіда запевнила, що котельня вже включена в проект плану капітального будівництва за рахунок бюджету автономії. Залишилося тільки знайти необхідні кошти.

Сергій Сергєєв-Ценський (1875 — 1958) — російський письменник. Академік АН СРСР (1943). У 20 — 30-ті роки він писав романи і повісті про Пушкіна, Лермонтова, Гоголя. У 1941 Удостоєний Сталінської премії за тритомну епопею "Севастопольская страда". В ній зображено оборону Севастополя в Кримську війну 1853—1856 років.

Головний твір письменника — незавершена багатотомна епопея "Преображение России" (1914 — 1958). До неї увійшли 12 романів, 3 повісті та 2 етюди. Епопея відобразила життя дореволюційного російського суспільства, події першої світової війни, лютневої революції 1917 року, громадянської війни.

За його однойменною повістю створено телефільм В. Прокопенка "Ведмежа" (1981).

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".