Спецпроект

У Ризі створюють Музей речей, які змінили долю

У 2014 році, коли Рига стане культурною столицею Європи, двері відчинить Музей доленосних речей. Організатори закликають рижан взяти участь у його створенні.

Про це пише meeting.lv.

Проект стартував наприкінці минулого року, і на даний момент накопичилося близько 150 експонатів із зворушливими історіями їх господарів.

Наразі колекція зберігається в коробках, але дуже скоро її перевезуть в будівлю майбутнього музею - в легендарний Кутовий будинок (кут Брівібас і Стабіл), де в радянські роки розташовувався Комітет державної безпеки Латвійської РСР.

Поділитися своїми речами та історіями може кожен рижанин. Головна умова - це повинна бути річ, яка змінила долю людини, декількох людей або його сім'ї. Це може бути малюнок, посуд, елементи одягу тощо.

На liktenslietas@gmail.com можна слати фото речі, пов'язану з річчю історію (5 - 7 речень), адресу власника і телефон.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.