Спецпроект

МЗС ЗАКЛИКАЄ ПОЛЬЩУ НЕ ПОЛІТИЗУВАТИ ІСТОРІЮ УПА

Можливе визнання сеймом Польщі ОУН-УПА злочинною організацією суперечить рівню взаємовідносин між країнами.

Про це на брифінгу повідомив в.о. директора департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Євген Перебийніс, передають "Українські новини".

"Гіпотетичне прийняття цього законопроекту не буде відповідати високому рівню польсько-українських відносин... Обидві сторони повинні докласти всіх зусиль, щоб уникнути політизації всіх питань двосторонніх відносин", - сказав він.

При цьому він підкреслив, що за останні 20 років Польща та Україна є гарним прикладом того, як вирішуються спірні питання.

Крім того, Перебийніс сказав, що МЗС висловлює надію, що такого роду питання не будуть політизуватися.

Також він зазначив, що раніше Верховна Рада запропонувала польському Сейму визначитися із загальним днем ​​примирення українців і поляків.

Як відомо, 11 квітня у польському Сеймі був зареєстрований проект постанови, яким передбачається встановити 11 липня Днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА в східних областях ІІ Речі Посполитої (Польщі).

Проект документа передбачає засудження геноциду щодо польського населення, нібито вчиненого УПА та іншими формуваннями українських націоналістів у 1939-1947 роках.

Поряд з цим проект постанови передбачає визнання ОУН, УПА, дивізії СС "Галичина" і української поліції, яка перебувала на німецькій службі, злочинними організаціями.

Посол України в Польщі Маркіян Мальський виключає, що парламентом Польщі буде прийнято дану ухвалу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.