Спецпроект

Розпочалося висування кандидатів на премію кращому музейникові

Розпочалося висунення кандидатів на здобуття премії ім. Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України". Нею відзначатимуть професіоналів музейної галузі, які допомогли розвиткові музейної справи в Україні.

Про це повідомляє ZIK із посиланням на оргкомітет премії.

Премія вшановує пам’ять видатної особистості – музейного подвижника, Героя України, мистецтвознавця, багаторічного директора Львівської національної галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького (1926-2012).

Премією будуть відзначатися співробітники музеїв, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, які своєю діяльністю сприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери.

Засновники премії – Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", Львівська Національна галерея мистецтв, благодійний фонд "Мистецький Арсенал".

Оголошення лауреата (одного) та вручення премії відбувається раз на два роки, починаючи з 2013 року. Лауреату вручатиметься диплом та грошова частина премії (20 000 грн).

На здобуття премії можуть бути висунуті окремі особи, які своєю діяльністю сприяли формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери тощо.

Особа або колектив, які висувають кандидата на здобуття премії, у рамках одного сезону премії мають право висувати не більше одного кандидата.

Період діяльності номінанта для здобуття премії значення не має.

Кандидата на здобуття премії може бути висунуто на здобуття премії необмежену кількість разів.

При висуванні на здобуття премії необхідно надати такі матеріали:

- лист щодо висування, що містить відомості про особу чи організацію, яка висуває кандидата на здобуття премії, контактні телефони, повну адресу того, хто висуває;
- розгорнуте CV кандидата із докладним описом його фахових здобутків;
- письмову згоду кандидата на висунення на здобуття премії.

Весь пакет документів надсилається до 3 липня 2013 р на електронну пошту premiya_bv@ukr.net

або за адресою:

    01010, м. Київ

    вул. Лаврська, 10

    Комітет Премії імені Бориса Возницького.

Кандидати будуть повідомлені про зарахування для участі у конкурсі одразу після надходження документів.

Визначення лауреатів премії буде здійснювати експертна рада у складі:

    Вялець Адріана Феодосіївна – директор Національного музею українського народного декоративно мистецтва, заслужений працівник культури України;
    Івакін Гліб Юрійович – заступник директора Інституту археології НАН України;
    Копитько Олексій Вікторович – заступник голови правління Українського центру розвитку музейної справи, керівник проекту "Музейний простір";
    Лаєвський Сергій Лазаревич – директор Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв;
    Федорук Олекса́ндр Касьянович – мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор, академік Академії мистецтв України;
    Чуєва Катерина Євгенівна – вчений секретар і куратор колекції мистецтва Стародавнього світу Національного музею мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків, координатор проектів Секції професіоналізації музейного персоналу Українського комітету ICOM;
    Яців Роман Миронович – мистецтвознавець, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв, професор.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.