Спецпроект

Розпочалося висування кандидатів на премію кращому музейникові

Розпочалося висунення кандидатів на здобуття премії ім. Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України". Нею відзначатимуть професіоналів музейної галузі, які допомогли розвиткові музейної справи в Україні.

Про це повідомляє ZIK із посиланням на оргкомітет премії.

Премія вшановує пам’ять видатної особистості – музейного подвижника, Героя України, мистецтвознавця, багаторічного директора Львівської національної галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького (1926-2012).

Премією будуть відзначатися співробітники музеїв, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, які своєю діяльністю сприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери.

Засновники премії – Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", Львівська Національна галерея мистецтв, благодійний фонд "Мистецький Арсенал".

Оголошення лауреата (одного) та вручення премії відбувається раз на два роки, починаючи з 2013 року. Лауреату вручатиметься диплом та грошова частина премії (20 000 грн).

На здобуття премії можуть бути висунуті окремі особи, які своєю діяльністю сприяли формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери тощо.

Особа або колектив, які висувають кандидата на здобуття премії, у рамках одного сезону премії мають право висувати не більше одного кандидата.

Період діяльності номінанта для здобуття премії значення не має.

Кандидата на здобуття премії може бути висунуто на здобуття премії необмежену кількість разів.

При висуванні на здобуття премії необхідно надати такі матеріали:

- лист щодо висування, що містить відомості про особу чи організацію, яка висуває кандидата на здобуття премії, контактні телефони, повну адресу того, хто висуває;
- розгорнуте CV кандидата із докладним описом його фахових здобутків;
- письмову згоду кандидата на висунення на здобуття премії.

Весь пакет документів надсилається до 3 липня 2013 р на електронну пошту premiya_bv@ukr.net

або за адресою:

    01010, м. Київ

    вул. Лаврська, 10

    Комітет Премії імені Бориса Возницького.

Кандидати будуть повідомлені про зарахування для участі у конкурсі одразу після надходження документів.

Визначення лауреатів премії буде здійснювати експертна рада у складі:

    Вялець Адріана Феодосіївна – директор Національного музею українського народного декоративно мистецтва, заслужений працівник культури України;
    Івакін Гліб Юрійович – заступник директора Інституту археології НАН України;
    Копитько Олексій Вікторович – заступник голови правління Українського центру розвитку музейної справи, керівник проекту "Музейний простір";
    Лаєвський Сергій Лазаревич – директор Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв;
    Федорук Олекса́ндр Касьянович – мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор, академік Академії мистецтв України;
    Чуєва Катерина Євгенівна – вчений секретар і куратор колекції мистецтва Стародавнього світу Національного музею мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків, координатор проектів Секції професіоналізації музейного персоналу Українського комітету ICOM;
    Яців Роман Миронович – мистецтвознавець, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв, професор.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.