Спецпроект

Музей капітуляції в Карлсхорсті представляє нову експозицію

У середу, 24 квітня, в Берліні відбулось офіційне відкриття нової постійної експозиції Німецько-російського музею (Deutsch-Russisches Museum), розташованого в районі Карлсхорст (Berlin Karlshorst) - там, де в 1945 році був підписаний акт про беззастережну капітуляцію вермахту, який завершив Другу світову війну в Європі.

Про це пише dw.de.

Музей був відкритий в 1995 році до 50-річчя закінчення Другої світової війни в Європі. Домовленість про його створення в цьому історичному місці була досягнута під час переговорів про виведення радянських військ з території об'єднаної Німеччини.

Крім прикрашеного прапорами держав-переможниць залу офіцерського клубу, в якому в 1945 році відбулася церемонія підписання капітуляції, відвідувачі також можуть відвідати робочий кабінет маршала Георгія Жукова, який очолював Радянську військову адміністрацію в Німеччині до моменту заснування НДР в 1949 році.

Нова постійна експозиція музею присвячена планам вторгнення Німеччини в СРСР - операції "Барбаросса", а також її наслідкам.

Творці спробували наочно продемонструвати жахи Другої світової війни за допомогою документів і численних історичних експонатів, а також - на основі 15 біографій громадян Німеччини та Радянського Союзу. Завершує експозицію тема післявоєнного розділу Європи і Холодної війни".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.