ВІЙНА ПАМ'ЯТНИКІВ ТРИВАЄ. У Харкові знищили меморіал УПА. ФОТО

У Харкові невідомі знесли пам'ятний знак воїнам Української повстанської армії, який у 1992 році був встановлений у парку "Молодіжний".

Про це повідомив керівник Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка, передає УНІАН.

"Я був там, на місці. І пам'ятна табличка, і сам камінь відсутні. Є сліди трактора або якоїсь іншої важкої техніки", - сказав він.

Пам'ятний знак був установлений у Харкові ще в 1992 році. Фото: varta.kharkov.ua

Швайка висловив переконання, що до знесення пам'ятника воїнам УПА в Харкові причетна міська та обласна влада, і що "це відбулося під прикриттям міліції".

Політик підкреслив, що пам'ятний знак воїнам УПА в Харкові в будь-якому випадку буде відновлений.

"Ситуація зараз складається таким чином, що на кожен один зруйнований пам'ятник буде встановлено п'ять нових", - зазначив він.

Зараз місце, де стояв пам'ятний знак, виглядає отак. Фото партії "Свобода"

У відділі зв'язків з громадськістю Головного управління МВС України в Харківській області також підтвердили факт зникнення пам'ятного знаку воїнам УПА у парку "Молодіжний".

За відомостями міліції, зникнення пам'ятного знаку було зауважено в п'ятницю близько 8 години ранку.

На місці події працювала слідчо-оперативна група на чолі з керівництвом Київського райвідділу. Працівники міліції вилучили речові докази.

Даний факт внесений до Журналу єдиного обліку правопорушень та інших подій. Тепер правоохоронці встановлюють всі обставини події.

 Пам'ятник знищували технікою

Як відомо, 15 лютого 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше в ефірі телеканалу представники партії "Свобода" заявили, що знесуть пам'ятник у Харкові. У відповідь мер Харкова Геннадій Кернес пообіцяв переламати руки і ноги тому, хто приїде до Харкова зносити пам'ятник Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.