ЗНОСИТИ ПАМ'ЯТНИКИ БЕЗ РІШЕННЯ МІСЦЕВОЇ РАДИ - ВАНДАЛІЗМ

Пам'ятники Леніну дуже схожі на пам'ятники Бандері і навпаки. Це пам'ятники революціонерам, і вигляд у них однаковий. Для консенсусу можна робити пам'ятники із різьбою замість голови - і просто регулярно міняти голови місцями.

Про це в інтерв'ю Цензор.net заявив доктор історичних наук, завідувач відділу новітньої історії Інституту історії України НАНУ, професор Могилянки Георгій Касьянов.

"Припустимо, по понеділках, середах і п'ятницях нехай там буде голова Леніна, а по вівторках, четвергах і суботах нехай буде голова Бандери, а в неділю нехай голови відпочивають, - сказав історик. - А якщо серйозно, то знищення пам'ятників несе в собі риси релігійного конфлікту, оскільки і для націоналістів, і для комуністів їхні вожді - це сакральні символи".

За словами Касьянова, нинішній спалах "війни пам'ятників" в Україні нагадує іконоборство часів релігійних воєн.

Також професор зазначив, що у "Свободи" і Компартії спосіб дій і мислення однаковий: "Ідеологічно комунізм і націоналізм дуже близькі. Обидва вважають рушійною силою історії конфлікт. Тільки в одному випадку рушійна сила історії - конфлікт класів, а в іншому - конфлікт між націями".

Історик нагадав, що для того, щоб знести пам'ятник, потрібне рішення місцевої ради.

"В кінці 1990-х по Україні залишалося близько 3 тисяч пам'ятників Леніну, - зазначив Касьянов. - Хто вирішує, чия фігура повинна (чи не повинна) оживляти пейзаж? Якщо таке рішення приймає орган місцевого самоврядування - це легітимне рішення, і пам'ятник можна зносити".

За словами науковця, пам'ятники радянського минулого переважно не є шедеврами мистецтва, але практикований останнім часом спосіб їх усунення - вандалізм, до того ж демонстративний.

"Останній епізод в Охтирці Сумської області носив відверто хуліганський і провокаційний характер, - сказав Касьянов. - Пам'ятник, звичайно, огидний, і його слід було демонтувати. Але і дії тих, хто його ламав, теж паскудство, низькопробний скандал з великою часткою самореклами "Свободи".

Також історик звернув увагу на те, що теми мови та історії часто використовуються з метою відвернути суспільну увагу від інших питань: "Коли виникає якесь напруження в соціально небезпечних сферах - зростають ціни, назріває соціальне невдоволення, приймаються непопулярні закони тощо - раптом виникає тема мови і тема історії".

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.