АНОНС: "Історична правда" на ZIK про Катинь та Олександра Кривенка

У вівторок, 9 квітня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує глядачам проаналізувати тему, яку дослідники історії донині називають "найбільшою таємницею СРСР".

Йдеться про злочин, який вчинила радянська влада у квітні 1940-го року, коли у кількох концентраційних таборах (зокрема у Катині) розстріляла більше 20 тисяч полонених колишніх військовослужбовців війська Польського.

Разом з істориком, постійним автором сайту "Історична правда" Олександром Зінченком ми дослідили обставини цього злочину, який, зокрема, відбувався і на території України, і долі родин галичан (не лише вояків), яких також замордували у 40-му році.

Спецпроект "Історичної правди" - "Катинська справа"

Відтак ви побачите унікальне відео, довжиною менше хвилини, де є зафіксовані учасники УПА, зокрема сотенного Володимира Щигельського, на псевдо "Бурлака". 1947 рік. Арешт повстанців на території Словаччини.

У другій частині програми - розмова з професором Ярославом Грицаком про середовище самвидавної газети "Поступ" та першого її редактора Олександра Кривенка, який загинув рівно 10 років тому – 9 квітня 2003 року. Ця газета була надяскравим явищем не лише в медійному, а й суспільно-політичному житті України першої половини 90-их років.

У книжковій рубриці представляжмо книжку "Проти вітру", яку варто прочитати тим, хто цікавиться 60-70-ми роками минулого століття, часами застою, розвиненого брежневізму, коли жменька дисидентів, "малесенька щопта" - за Василем Стусом, рятувала честь нації.

Авторка – Раїса Мороз, учасниця правозахисного руху, в ті роки – дружина одного з найвідоміших політв’язнів – Валентина Мороза. Грекиня за походженням, українка з вибору. Донеччина, Львів, Мордовія, Америка, Канада – такою є географія цієї книжки. Про це видання ми попросили розповісти політв’язня радянських таборів Василя Овсієнка.

"Історична правда" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".