У Харкові розпочався фестиваль Миколи Хвильового

Літературно-мистецький фестиваль "Метрополія свідомого життя", присвячений творчості Миколи Хвильового, розпочався 12 травня у Харкові.

За повідомленням організаторів, захід покликаний актуалізувати творчість письменника, оживити його образи й ідеї у просторі міста, в якому він жив.

В рамках фестивалю в Літературному музеї відкрилася виставка про Хвильового, під час концерту в Будинку актора харків’яни змогли послухати класичну та сучасну музику й поезію.

Під час перформенсу "Лист до Твоєї душі від Миколи Хвильового" на вулицях Харкова читалися вголос твори письменника та роздавалися його тексти, зверненні до читачів. А увечері учасники фестивалю взяли участь у перформенсі "Ніч. Весна. Міст. Марія" на мосту через річку Лопань.

Сьогодні, 13 травня, вуличні перформенси відбудуться біля будинку "Слово", де рівно 80 років тому обірвалося життя письменника, та на його могилі в Молодіжному парку.

У Харківському Національному університеті імені Каразіна пройдуть наукові читання за участі дослідників творчості Хвильового, культуролог Тамара Гундорова і письменниця Оксана Забужко виступлять з відкритими лекціями.

Вхід на всі заходи – вільний.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.