У Сумах обмалювали серпом і молотом вулицю Чорновола

Невідомі облили фарбою та обмалювали серпом і молотом 15 із 20 табличок-указівників адрес на будинках по вул. В'ячеслава Чорновола в Сумах.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на голову обласної організації партії "Народний рух України" Сергія Бутенка.

Пошкодження виявили члени НРУ, з ініціативи яких у 2012 році вул. Калініна було перейменовано на вул. Чорновола.

20 табличок із новою назвою вулиці також були встановлені за рахунок активістів і членів НРУ ​​до 75-річчя В'ячеслава Чорновола, яке відзначалося у грудні 2012 року.

"Можливо, це прояв вандалізму пов'язаний з нагнітанням Партією регіонів так званої "фашистської істерії". Принаймні, цікавий збіг - на 15 травня ними призначений так званий "антифашистський марш", на який силою зганяють підлітків з ПТУ - і тут ця подія" , - сказав Бутенко.

Він заявив, що партійці звернуться до правоохоронних органів, а також до міської влади, щоб таблички відновили.

Як відомо, 15 лютого 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці Сумської області пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

В'ячеслав Чорновіл - один із засновників національно-визвольного руху шістдесятників.

У 1967 році отримав 3 роки ув'язнення в таборах суворого режиму за документальну збірку "Лихо з розуму" (Портрети двадцяти "злочинців"), де подав матеріали про арештованих 1965 року шістдесятників.

Вже 1970 року Чорновіл починає випуск підпільного журналу "Український вісник", в якому друкує матеріали самвидаву, хроніку українського національного спротиву. 1972 року його арештовують знову і засуджують до 6 років таборів і три роки заслання.

1978 року прийнятий до міжнародного ПЕН-клубу, 1979-го - до Української Гельсінської Групи.

У 1980 році знову засуджений до заслання за сфабрикованим звинуваченням (фактично — за опозиційні виступи та за участь у Гельсінській групі). Тримав 120-денне голодування протесту.

В останньому слові на суді В'ячеслав Чорновіл звинуватив КГБ і міліцію у фальсифікації та закликав суд не брати участі в змові. Був засуджений на п'ять років позбавлення волі. 1983 року звільнений за протестом прокурора Якутії без права виїзду в Україну.

У травні 1985 року В'ячеслав Чорновіл повернувся в Україну.  Разом з М. Горинем і З. Красівським підписав звернення до української та світової громадськості про відновлення діяльності УГГ, ініціював створення Української гельсінської спілки (УГС).

У березні 1990 року обраний депутатом Львівської обласної ради та Верховної Ради, а в 1992 році став головою Народного руху України.

Однак у 1999 році життя діяча обірвалося - В'ячеслав Чорновіл загинув за нез'ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Соратники В. Чорновола та його син Тарас Чорновіл вважають загибель політичним убивством.

Читайте також:

13 років без Чорновола. ФОТОбіографія

Інтерв'ю з Тарасом Чорноволом про його батька

В'ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика

Інші матеріали за темою "Чорновіл"

Інші матеріали за темою "Вандалізм"

Інші матеріали за темою "Топоніміка"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.