Презентують книгу Сверстюка про Гоголя

У Києві відбудеться презентація нової книги відомого літературознавця, громадського діяча Євгена Сверстюка "Гоголь і українська ніч".

Учасники: літературознавець, професор Роман Веретельник, старший науковий працівник Національного музею літератури України Наталія Кучер, Любов Маринович, Петро Марусенко, мовознавець, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАНУ Лариса Масенко, завідувач відділом слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАНУ Павло Михед, директор Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАНУ Мирослав Попович, літературознавець Олексій Сінченко, літературознавець Елеонора Соловей.

Головує правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

Час і місце заходу: 28 травня о 16:00. Київ, Національний музей літератури (вул. Богдана Хмельницького, 11).

У книзі зібрано твори, писані протягом трьох десятиліть – про Гоголя-романтика й гумориста, про сатирика і про релігійного мислителя, який взяв на себе непосильну місію – повернути Русь обличчям до Христа і поставити на дорогу правди й закону.

Трагічна постать, роздвоєний дух, мученик перехресть, він запліднив ниву української літератури й започаткував ту російську літературу, що вийшла на світовий обшир.

Його печальний дар гостро відчувати метафізичне зло в банальній пошлості буднів був провісним, як Хлєстаков для епохи большевизму і Чичиков для посткомуністичної пори. Але під серпанком вибачливої усмішки Гоголя впізнають у всі часи і люблять як гумориста – поета і чарівника.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.