Спецпроект

Музей концтабору "Маутхаузен" відкриває нову експозицію

У колишньому концтаборі "Маутхаузен" в Австрії відкривається оновлена ​​експозиція, приурочена до 68-ї річниці звільнення табору.

Про це повідомляє ru.euronews.com.

Частина нових матеріалів присвячена повстанню радянських військовополонених, яке завершилося загибеллю багатьох учасників. У фундамент однієї зі стін комплексу закладена "капсула пам'яті".

Під час Другої Світової війни Маутгаузен був одним з найстрашніших концтаборів. Навіть його персонал, а це півтори сотні охоронців, зондеркоманда (в таборі так називався обслуговуючий персонал крематорія) жартувала, що з Маутгаузена можна втекти не інакше, як через трубу крематорія.

Пізніше, в середині 1943 року на території табору було побудовано ще один барак, оточений кам'яною стіною. Він називався "Блоком смерті". Туди направляли за різні провини вже ув'язнених. "Блок смерті" використовувався, як тренувальний табір для підготовки елітних відділів СС. В'язні виконували роль "м'яса" для побиття та знущань. Ще пізніше така практика була введена по всій території табору. У будь-який час в барак міг увірватися відділ "учнів" і забити скільки завгідно в'язнів. Кожен день в таборі гинуло більше десяти осіб. Якщо "норма" не виконувалася, це означало, що наступного дня в'язнів очікують ще більші звірства. Все це тривало до зимової ночі у лютому 1944 року, коли з "Блоку смерті" було здійснено масову втечу. Вся охорона табору кинулася в погоню і це дало в'язням поза блоком шанс на втечу.

Серед в'язнів концтабору був також провідний грецький драматург 20 століття Іаковос Камбанелліс. 1963 року вийшла друком його автобіографія під назвою "Маутхаузен", присвячена кільком останнім місяцям виживання у концтаборі перед тим, як в'язні були звільнені союзницькою армією.

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".