У Києві говоритимуть про військову історію Речі Посполитої XVII сторіччя

Посольство Республіки Польща в Україні запрошує до участі в Українсько-Польському круглому столі істориків XVII сторіччя.

Про це ІП повідомили у посольстві Польщі.

"Великі історичні річниці, які припадають на цей рік - 330 років Битви під Віднем та 340 років Хотинської битви, є прекрасною нагодою для проведення дискусії на тему польської і української збройної історії XVII століття", - зазначають у посольстві.

Фахове обговорення обох історичних річниць буде присвячене проблематиці спільної військової історії та більш широким аспектам польської і української історії XVII століття, в тому числі її європейського контексту.

Час і місце заходу: 27 червня 2013 року oб 11:00 у посольстві Польщі в Україні (Київ, вул. Ярославів Вал, 12).

У дискусії візьмуть участь відомі українські і польські науковці – фахівці у галузі військової та загальної історії:

Модератор: професор Наталія Яковенко, кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська Академія"

Учасники:

Д-р н. Тарас Чухліб – Інститут історії України, Національна академія наук України

Канд.наук Олексій Сокирко – доцент Кафедри давньої та нової історії України Національного університету ім. Т. Шевченка

Іван Гаврилюк – аспірант Кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська Академія" та аспірант Історичного інституту Варшавського університету

Проф., д-р н. Мірослав Нагєльскі – декан Історичного інституту Варшавського унівесритету

Д-р н. Радослав Сікора – викладач в Академії Військово-морського флоту в м. Гдиня

Збігнєв Гундерт – аспірант Історичного інституту Варшавського університету.

Для того, щоб узяти участь у конференції, потрібна реєстрація - пишіть на електронну пошту Aleksander.Kowalewski@msz.gov.pl до 25 червня 2013 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Річ Посполита"

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.