Спецпроект

В Бахчисараї готують екскурсію по вечірньому Ханському палацу

З 20 червня Бахчисарайський історико-культурний заповідник пропонує нову тематичну екскурсію по вечірньому Ханському палацу - "Бахчисарай. Історія поруч".

Про це пише prostir.museum.

Під час півторагодинної екскурсії відвідувачам запропонують чашку ароматної кави, вони відвідають найпотаємніші куточки палацу, дізнаються, чому так популярна була на Сході система закритих двориків, чому палац отримав назву "Бахчисарай". Гостей чекає захоплююча розповідь про династію Гераїв, про ханів-будівельників палацу, про жительок гарему, про їх захоплення, заняття, про виховання дітей, про традиції та звичаї кримських татар.

Розповідь буде супроводжуватися інсталяціями професійних артистів з ансамблю "Кирим". Гостей познайомлять з традиційною культурою кримських татар: пісні і танці, читання старовинної поезії - ханських газелей, звуки народних мелодій виконаних на старовинних народних інструментах - будуть супроводжувати їх у подорожі по палацу.

Цей проект брав участь у Республіканському конкурсі "Екскурсійна мозаїка Криму", проведеному Міністерством та курортів і туризму АРК в рамках II Міжнародної виставки туристичних маршрутів і екскурсійних програм по Криму "Нове обличчя стародавнього курорту". За підсумками конкурсу вечірня екскурсія по Ханському палацу "Бахчисарай. Історія поруч "стала переможцем у номінації  "Краща тематична екскурсія".

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".