Депутати і чиновники добивають українську археологію - заява науковців

Археологи України стверджують, що внесені торік зміни до законів "Про охорону археологічної спадщини" та "Про охорону культурної спадщини" призвели до знищення всього механізму захисту археологічних пам’яток.

Про це йдеться в офіційному запиті, надісланому до українських урядовців і депутатів від імені Спілки археологів.

На думку авторів запиту, зміни в законах суперечать Конституції та ратифікованим ВР міжнародним угодам і поставили українських археологів "на межу виживання".

"Де-факто, обидва закони були зведені до декларації, оскільки всі норми, що регламентували археологічну експертизу, заборону землевідводу та облік земель історико-культурного призначення, були скасовані", - стверджується у запиті.

За словами археологів, відтепер усі функції з землевідведення передані Держкомзему та архітектурним комісіям, які навіть не переймаються тим, що в реєстрі не визначені межі археологічних пам’яток національного та місцевого значення.

"В результаті сам Держкомзем спільно з Міністерством юстиції з початку року займається ... діяльністю зі скасування тих положень законодавства, які ще заважають йому безконтрольно розпоряджатися археологічною спадщиною України", - заявляють археологи.

Науковці стверджують, що тепер при землевідводах і міському будівництві "ніхто не буде зважати на те, що новий власник або будівельник буде нищити культурну спадщину всього українського народу".

Спілка археологів також підкреслює, що нова редакція законів призвела до того, що діяльність охоронних археологічних служб України зупинилася - внаслідок чого десятки спеціалістів-археологів залишилися без роботи, а державний бюджет утратив відповідні надходження.

"Навіть у радянські часи вартість археологічного обстеження вносилася в усі проекти забудови, археологи виявляли сотні нових пам’яток, проводили фіксацію старих, поповнювали колекції музеїв, - зазначається у запиті. - Охоронні археологічні служби України працювали 15 років, а тепер вони поза законом".

Науковці стурбовані, що "жодне з міністерств не втрутилось, коли більшість ВР приймали антиконституційне, антиєвропейське, "безкультурне" рішення". Президент Віктор Янукович теж не відреагував, хоча попередньо заявляв, що візьме це питання під контроль.

Копію запиту надіслано голові Конституційного суду, прем'єр-міністру, міністрам культури і юстиції, а також усім членам профільних комітетів ВР.

Дивіться також:

Що буде з археологією після правок до законів

З проекту Генплану Києва вилучено більшість археологічних пам'яток

У Луганську знищили курган, якому 5 тисяч років

Забудовників, які знищили археологічний шар на Подолі, оштрафували на 2,3 млн

2010: Янукович заплутався у слові "Археологія". ВІДЕО

Украдений тризуб або Як припинити нищення пам'яток

Інші матеріали за темою "Археологія"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.