Спецпроект

У Дніпропетровську розпочали будувати ракетний музей

У будівлі Дніпропетровської обласної ради розпочато будівництво музейного комплексу "Парк ракет", вартість якого складе 8 млн грн.

Про це повідомляє Інтерфакс із посиланням на голову Дніпропетровської облради Євгена Удода.

"На відкритому майданчику музейного комплексу буде встановлено кілька справжніх бойових ракет, їх виготовило ВО "Південний машинобудівний завод". Проект здійснюється в режимі співфінансування: з обласного бюджету, коштів ВО "Південмаш" і ВО "Дніпроважмаш" і ще декількох компаній",- сказав він.

За словами Удода, з обласного бюджету цього року виділено 7 млн грн.

"Парк ракет" буде розташований в центрі Дніпропетровська для максимального залучення туристів і стане однією з ключових точок туристичного маршруту Дніпропетровськом як космічною столицею України для школярів області, а також гостей з України та з-за кордону.

Відкриття музейного комплексу заплановано на жовтень цього року - до 70-річчя форсування Дніпра під час наступу радянських військ у 1943 році.

Як відомо, на початку 2013 року про створення Парку ракету у Дніпропетровську заявив голова облради Євген Удод.

З середини XX століття Дніпропетровськ вважається ракетно-космічною столицею України. За 70 років КБ "Південне" і "Південмаш" розробили та впровадили у виробництво чотири покоління міжконтинентальних балістичних ракет і 72 типи космічних апаратів, запустили на орбіту понад 400 супутників власного виробництва.

Дивіться також: "Екскурсія Музеєм Космонавтики. ФОТО"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.