Спецпроект

На Волині відкрили виставку 17-річчя Конституції. ФОТО

У приміщенні Волинського краєзнавчого музею почала функціонувати виставка "Конституція України: з історії становлення". Створена вона на основі матеріалів Волинського краєзнавчого музею. На ній представлені оригінали документів, починаючи з 1918 року та закінчуючи сьогоденням.

Про це пише prostir.museum.

Приурочена виставка відзначенню 17-ої річниці Конституції України. Метою її також є поширення знань про історію законодавчої діяльності в Україні та виховання у громадян поваги до державних символів.

Виставка "Конституція України: з історії становлення" демонструє документальні матеріали, що висвітлюють складний процес прийняття Україною демократичного Основного Закону Держави.

Україна була однією з перших у світі країн, де було затверджено Конституцію в її сучасному розумінні (у 1710 році – "Пакти й Конституції законів" гетьмана Пилипа Орлика, фотокопії сторінок з оригіналу якого представлені на виставці). Та через втрату своєї незалежності вона лише у 1996 році змогла прийняти і ввести в дію текст Основного Закону, який би відповідав міжнародним стандартам демократії. Цей непростий шлях боротьби та встановлення Конституції незалежної України і висвітлюється на представленій виставці.

Відвідувачі Волинського краєзнавчого музею можуть ознайомитися із законами конституційного характеру Центральної Ради, Гетьманату П.Скоропадського і Директорії УНР у 1917 – 1921 роках, Української Головної Визвольної Ради у 1944 – 1950-х роках, радянськими квазі-конституціями УРСР, документами щодо прийняття та внесення змін до нині діючої Конституції України, світлинами тих українських діячів ХХ століття, які були причетні до створення законодавчих актів конституційного характеру і сучасного Основного Закону.

Експонати виставки, присвяченої 17-річчю Конституції України

Виставка "Конституція України: з історії становлення" буде працювати до кінця липня, в дні роботи музею з 10.00 до 18.00 окрім суботи і понеділка.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.