Сталін залишається "почесним депутатом" Донецької міськради

Донецька міськрада "трепетно" ставиться до того, що керівник СРСР у 1922-1953 роках Йосип Сталін залишається її почесним депутатом.

Про це повідомляють "Вести" з посиланням на начальника прес-служби Донецької міськради Максима Ровінського.

Сталін був прийнятий у почесні забійники та почесні депутати міськради 9 березня 1924 року, коли місто Юзівка було перейменовуване на честь партійного керівника на Сталіно (у 1961-му перейменоване в Донецьк).

За словами начальника прес-служби, не варто робити з "почесності" Сталіна якусь проблему.

"Кожний час має своїх героїв. У той період на першому місці була професія шахтаря. І те, що Сталін був і почесним шахтарем, і почесним депутатом - це наша історія, від якої ми не збираємося відмовлятися, - підкреслив Ровінський. - А до того, що Сталін залишився почесним гірником і депутатом, у нас ставлення трепетне, як і до будь-якої історії".

За проведеним у лютому 2013 року КМІС соцопитуванням, 74% українців вважають Сталіна жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін. Позитивно до Сталіна ставляться 22% населення України.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.