Уряд передав Нижню Лавру Московському патріархату

75 об’єктів і споруд Києво-Печерської лаври (нижня Лавра) передаються у безоплатне користування чоловічому монастирю Української православної церкви (Московський патріархат).

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Міністерства культури.

"Усі об'єкти заповідника залишаються у державній власності, а лише 75 із них (нижня Лавра), передаються у безоплатне користування монастиреві" – повідомив міністр культури Леонід Новохатько.

"Прийняття урядового розпорядження юридично впорядкує фактично існуючу ситуацію, що склалася продовж десятиліть у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі (чоловічий монастир), - наголосив міністр. - Хочу підкреслити: мова йде лише про безоплатне користування майном, а не про відчуження".

Згідно з нинішнім рішенням уряду, витрати на утримання майна тепер повністю покладаються на релігійну громаду.

Києво-Печерська лавра - один із перших православних монастирів в Україні, "батько" руського чернецтва - був заснований у 1051-му році. В 1159-му році отримав титул Лаври.

У XVII сторіччі активно опирався спробам передати територію Київської митрополії Константинопольського патріархату під юрисдикцію Московському патріарху.

У січні 1918 року більшовицькі війська генерала Муравйова розстріляли під стінами Лаври київського митрополита Володимира.

Рішення про створення державного історико-культурного заповідника на базі пам'яток ансамблю Києво-Печерської Лаври було прийняте у 1926-му році.

У 1988 році Українській православній церкві (Московського патріархату) було передано у користування комплекс будівель і споруд Дальніх печер, а і 1990 році - і комплекс Ближніх печер. На даний час кількість ченців у монастирі - 121 особа.

У 1990 році архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".