Спецпроект

Музей Рєпіна хочуть розширити і "оселити" там молодих художників

Площу експозиції Художньо-меморіального музею Іллі Рєпіна в Чугуєві Харківської області планується збільшити - зокрема, це можна зробити за рахунок цокольних приміщень.

Про це пише comments.ua.

Будівля музею потребує ремонту та реконструкції. Також реконструкція очікує меморіальну садибу художника і парк його імені.

"Існують два шляхи досягнення цієї мети: по-перше, можна звернутися до народних депутатів. Якщо Верховна Рада прийме рішення про святкування 170-річчя з дня народження Іллі Рєпіна на державному рівні, це дасть нам можливість більш якісно відзначити цей ювілей і в черговий раз показати всьому світу, яка видатна людина жила і творила на території Харківської області. Другий шлях - реконструкція та реставрація об'єктів культури власними силами. Зокрема, будівлі галереї музею Рєпіна - тут свого часу розташовувався Штаб військових поселень, який згадується в багатьох історичних літописах ", - заявив губернатор Харківщини, Михайло Добкін.

Він зазначив, що наразі є можливість силами обласного бюджету на порядок просунутися в реконструкції. Зокрема, необхідно збільшити площу під експозицію у вже існуючих приміщеннях і забезпечити постійний приплив відвідувачів.

Музей Іллі Рєпіна в Чугуєві

Якою буде ідея реконструкції, яке знадобиться фінансування - протягом півтора місяця визначать фахівці. Губернатор підкреслив, що будівля велика, вимагає масштабних робіт, і слід враховувати сьогоднішні можливості обласного бюджету.

Одним з варіантів Добкін назвав створення центру для виставок молодих художників. Для цього передбачається привести до ладу цокольний поверх будівлі, де майстри-початківці зможуть виставляти свої творіння і проводити різні заходи.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.