ГЕНШТАБ РОЗСЕКРЕЧУЄ КАРТИ ВЕЛИКОГО МАСШТАБУ

Генштаб Збройних сил України вирішив зняти грифи "Для службового користування" з усіх великомасштабних карт, крім військових.

Таке рішення ухвалила експертна комісія при державному експерті з питань таємниць Генштабу на підставі висновків науково-дослідної роботи, проведеної Національним університетом оборони України, повідомляє Сityplan.in.ua.

В обмеженому доступі тепер перебуватимуть лише карти, де позначено місцезнаходження ракетних військ та артилерії, ракетно-технічних та ракетно-зенітних військ, спеціальні карти ділянок річок, гірських проходів і перевалів, джерел водопостачання.

Фрагмент карти Генерального штабу СРСР 1990 року масштабу 1:100 000 (1 км в 1 см). Квадрат М-36-076 - з Дніпром, греблею Канівської ГЕС, могилою Шевченка і стратегічним газопроводом з Сибіру до ЄС "Уренгой-Ужгород". Хоча карти-кілометровки вважаються засекреченими, вже багато років їх можна знайти на сайті, скажімо, Університету Берклі

Також інформацією з обмеженим доступом вважатимуться карти геодезичних даних, створені для військових цілей та карти умов спостереження та маскування.

Очікується, що зміни, ухвалені військовими, призведуть до скасування грифів обмеженого доступу також і на генеральних планах міст.

Дивіться також інші матеріали за темою "Карти"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.