Спецпроект

У музеї Сковороди відновлять альтанку, в якій філософ пив чай

Національний меморіальний літературний музей Григорія Сковороди (с.Сковородинівка Харківської області) планують реконструювати.

Про це пише prostir.museum.

Реконструкція передбачена в проекті обласної програми розвитку туристичної сфери регіону. Планується, зокрема, реконструювати альтанку, очистити ставок, відновити огорожу довкола музею (зараз вона охоплює лише половину периметра музею), відновити освітлення в парку, побудувати котельну і систему водопостачання, а також придбати трактор і газонокосарки.

За даними музею, найбільш трудомісткі з майбутніх робіт – очищення ставка і будівництво альтанки. За переказами альтанка знаходилася на острові. Приблизно у 70-і роки, коли ставок чистили, острів пішов під воду, а альтанка зникла ще раніше. Її фотографій не збереглося, і зовнішній вигляд альтанки можна відновити лише за словами очевидців.

"За переказами філософ любив сидіти в альтанці, пити чай, роздумувати і вести бесіди. Швидше за все, альтанку з'єднають з берегом невеликим містком", – відзначили у музеї.

Ще один захід, що не терпить зволікання, – консервація дуба Сковороди. Ці роботи частково були проведені, але їх потрібно продовжувати, щоб зберегти пам'ятник.

"Адже це візитна картка нашого музею. Всі туристи хочуть відвідати цей пам'ятник", – відзначили в музеї.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.