Спецпроект

У столиці презентують фотовиставку з Умані

У фотогалереї Ігоря Гайдая "Камера", що у центрі столиці, відкрилась виставка Максима Дондюка "Умань, Рош-Га-Шана", фото для якої збирались протягом п’ятьох років (2008-2012).

Про це пише prostir.museum.

Журналіст одним з перших почав долучатись до щорічного святкування, поступово стаючи "своїм" серед хасидів.

На виставці відвідувачів зустрічають 21 фотографія, кожна з яких розповідає свою малу історію з бурхливого дійства єврейського Нового року на могилі цадика Нахмана з Брацлава.

Основний елемент кожного фото – незмінні хасидські шляпи. Виставка переносить відвідувача за стіл до хасидів, де розташоване різноманіття страв разом зі звичними пляшками Fanta, Sprite та Pepsi.

Умань від Дондюка – це фото урочистої Тори, яку оточують усі паломники, намагаючись допомогти донести святиню; це євреї на даху, які спостерігають за дійством згори, мов горді орли; це малий хлопчик, що спить на колінах свого батька за партою, а також старий хасид, що грає на гітарі…

Особливу атмосферу світлин можна відчути, подивившись на постать старого хасида, що стоїть над могилою цадика, поринувши у свої думи. Одне з найяскравіших фото – це єврей у тендітній в’язаній кіпі, який грає на скрипці, на тлі іншого хасида, що голяка стоїть на краю прірви над річкою.

Окрім того, центральний мотив фотографій – дерево, що ніби нагадує Древо Сефірот (Древо Життя у Каббалі), що виникає у різних кутах світлин. Можливо, творчий задум автора, а, може, просто символічний збіг.

Максим Дондюк вперше потрапив до Умані у 2008 році, отримавши завдання від редакції. В подальшому він щороку брав відпустку, аби побувати на святі та проявити свою творчість крізь знімки хасидів.

Виставка працює у Києві з 5 до 30 вересня, у галереї Сергія Гайдая "Камера", за адресою вулиця Прорізна, 22, з 15:00 до 19:00 щодня крім середи.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.