Спецпроект

"Софія Київська" заманюватиме школярів квестами

У Міносвіти відбувся круглий стіл: чиновники, співробітники Національного заповідника "Софія Київська", педагоги і краєзнавці говорили про те, як зацікавити учнів історичною спадщиною.

Про це повідомляє прес-служба заповідника "Софія Київська".

Заходу передувала екскурсія шкільних учителів і директорів по Софійському собору. На ній їх ознайомили із новими інтерактивними формами роботи із дітьми.

Заповідник пропонує школам та батькам ігровий квест "Таємниці давніх стін", студію мозаїк та інтерактивні заняття на базі експозиційно-виставкових проектів заповідника.

Оглянувши собор та обмінявшись враженнями, педагоги та музейники у Міністерстві освіти продовжили обговорення, як зацікавити учнів всесвітньовідомими вітчизняними пам’ятками архітектури. 

За результатами дискусії планується створити нову програму "Музей іде до школи", розробити пільгові екскурсії для позашкільних навчальних закладів, проводити на території заповідника квести й театралізовані вистави.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.