З російських підручників приберуть "татаро-монгольське іго"

Російське історичне товариство презентувало проект єдиного підручника з історії для шкіл РФ. Замість "монгольського іга" буде "залежність від Орди", події 1917 року називатимуться "Великою революцією", а період Сталіна - "сталінським соціалізмом".

Наразі йдеться про так званий "історико-культурний стандарт", на основі якого буде написано підручник, повідомляє НТВ.

Про "татаро-монгольське іго" [ярмо - ІП] пропонують забути. У новому єдиному підручнику історії, найімовірніше, з'явиться інший термін - "система залежності руських земель від ординських ханів ".

Від звичного "татаро-монгольського ярма" настирливо пропонували відмовитися історики Татарстану.

Події 1917 року, коли Російська імперія перетворилася на республіку (лютий 1917 року), а потім республіканську владу повалили більшовики під керівництвом Леніна (жовтень 1917 року), планується називати терміном "Велика російська революція".

У параграфах про 1930-ті роки з'явиться ще один новий для школи термін - "сталінський соціалізм". Наразі вирішили пояснити його так: "індустріалізація і модернізація, здійснені надзвичайними методами".

З епохи правління першого президента РФ Бориса Єльцина в підручник може потрапити тільки "шокова терапія". Про інші реформи 1990-х у концепції не написано. Із сучасних політиків згадують голову російських комуністів Гєннадія Зюганова та епатажного Владіміра Жиріновского.

Про акції протесту в грудні 2011-го нічого немає , а третій термін президента Владіміра Путіна описують як "повернення, що підтвердило спадкоємність влади". До речі, сам президент і повинен буде підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2013 року 71% громадян Росії підтримував ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Тоді ж повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника уникають говорити про сталінські репресії. Постаті лідерів СРСР Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили. А правління Путіна і Дмітрія Мєдвєдєва визначалося як таке, що принесло "стабільність в економіці та політичній системі".

Як відомо, на території України "монгольське іго" Золотої Орди закінчилося у 1362 році, коли війська Великого князівства Литовського і Руського розгромили ординців у битві під Синіми Водами.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.