З російських підручників приберуть "татаро-монгольське іго"

Російське історичне товариство презентувало проект єдиного підручника з історії для шкіл РФ. Замість "монгольського іга" буде "залежність від Орди", події 1917 року називатимуться "Великою революцією", а період Сталіна - "сталінським соціалізмом".

Наразі йдеться про так званий "історико-культурний стандарт", на основі якого буде написано підручник, повідомляє НТВ.

Про "татаро-монгольське іго" [ярмо - ІП] пропонують забути. У новому єдиному підручнику історії, найімовірніше, з'явиться інший термін - "система залежності руських земель від ординських ханів ".

Від звичного "татаро-монгольського ярма" настирливо пропонували відмовитися історики Татарстану.

Події 1917 року, коли Російська імперія перетворилася на республіку (лютий 1917 року), а потім республіканську владу повалили більшовики під керівництвом Леніна (жовтень 1917 року), планується називати терміном "Велика російська революція".

У параграфах про 1930-ті роки з'явиться ще один новий для школи термін - "сталінський соціалізм". Наразі вирішили пояснити його так: "індустріалізація і модернізація, здійснені надзвичайними методами".

З епохи правління першого президента РФ Бориса Єльцина в підручник може потрапити тільки "шокова терапія". Про інші реформи 1990-х у концепції не написано. Із сучасних політиків згадують голову російських комуністів Гєннадія Зюганова та епатажного Владіміра Жиріновского.

Про акції протесту в грудні 2011-го нічого немає , а третій термін президента Владіміра Путіна описують як "повернення, що підтвердило спадкоємність влади". До речі, сам президент і повинен буде підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2013 року 71% громадян Росії підтримував ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Тоді ж повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника уникають говорити про сталінські репресії. Постаті лідерів СРСР Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили. А правління Путіна і Дмітрія Мєдвєдєва визначалося як таке, що принесло "стабільність в економіці та політичній системі".

Як відомо, на території України "монгольське іго" Золотої Орди закінчилося у 1362 році, коли війська Великого князівства Литовського і Руського розгромили ординців у битві під Синіми Водами.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.