100 РОКІВ "МЕРТВІЙ ПЕТЛІ". ЗРОБЛЕНО В КИЄВІ

27 серпня (9 вересня за новим стилем) 1913 року командир Київського авіаційного загону Петро Нестеров уперше в історії авіації здійснив "мертву петлю". Це була перша фігура вищого пілотажу у світі. А відбувалося все у небі Києва, над Шулявкою.

О 18-ій із гаком годині вечора підпоручик Нестеров на літаку "Ньюпор-IV" із двигуном потужністю 70 кінських сил піднявся над Сирецьким військовим летовищем [у 1920-х територія аеродрому була забудована павільйонами кінофабрики ВУФКУ, нинішньої студії ім.Довженка - ІП].

На висоті 600 метрів льотчик уперше у світі здійснив "мертву петлю" (вертикальний політ по замкненому колу), що згодом стала називатися "петлею Нестерова".

Петро Нестеров біля "Ньюпора", на якому мертвопетлював

У лютому 1914 року Київське Товариство повітроплавання відзначило свого члена Петра Нестерова за наукову розробку питання про глибокий крен і за здійснену ним "мертву петлю", присвоївши йому золоту медаль Товариства. Армія підвищила льотчика до штабс-капітана.

І до, і після свого досягнення член Київського товариства повітроплавання Нестеров провадив цікаві експерименти.

Виконання мертвої петлі. Фото: en.wikipedia.org

У липні 1913 року він без попередньої підготовки здійснив переліт за маршрутом Київ-Остер-Ніжин-Київ. За кілька днів повторив цей переліт, але вже на чолі групи з трьох літаків. То був перший у світі груповий переліт строєм, з чотирма посадками на обраних із повітря, не підготовлених заздалегідь майданчиках.

Маючи ґрунтовні теоретичні звання і пілотажний досвід, Петро Нестеров теоретично обгрунтував можливість виконання глибоких віражів і здійснив їх на практиці.

Петро Нестеров

У березні 1914 на літаку "Ньюпор"-IV Нестеров із механіком Руденком здійснив переліт Київ-Одеса (за три години), а через кілька днів — Київ-Севастополь.

Улітку 1914 року льотчик вирушив на фронт Першої світової війни. 26 серпня (8 вересня за новим стилем) під час кампанії за Львів біля галицького села Воля-Висоцька він здійснив перший у світі авіатаран, атакувавши і збивши більший за розміром австрійський літак. Обидва авіатори і помічник австрійського пілота загинули.

Могила Нестерова на Лук'янівському цвинтарі в Києві

Посмертно Нестеров був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеню, йому надали чин капітана. Родині призначили найвищу на той час пенсію — 1890 рублів на рік.

Труну з тілом Петра Нестерова привезли до Києва. Попрощатися прийшли десятки тисяч киян. Його відспівали у Микільському військовому соборі [зараз на його місці - Палац дітей і юнацтва - ІП] на Печерську і поховали під дерев'яним хрестом на Аскольдовій могилі, поруч з п'ятьма іншими пілотами.

Пам'ятник Нестерову і його рекорду біля Київського авіаційного заводу

Радянська влада вирішила перетворити на парк старовинне аристократичне кладовище на Аскольдовій могилі. 1938 року прах Нестерова перепоховали на Лук'янівському цивільному цвинтарі (ділянка № 13-1, ряд 2, місце 6).

У 1962 році Міжнародна авіаційна федерація ввела перехідний приз для переможця першості світу з вищого пілотажу — кубок імені Нестерова.

Дивіться також:

Аерофотозйомка Першої світової війни. ФОТО

Перший український авіатор - оспіваний Блоком соратник Міхновського

Аеропорт "Бориспіль" імені Ігоря Сікорського?

Іван Кожедуб. Великий українець і найбільший ас союзників

Як СРСР збивав над Карелією корейський "боїнг". ФОТО

Інші матеріали за темою "Авіація"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.