Спецпроект

Паризький музей моди відкрився після чотирирічного ремонту

У Парижі масштабною виставкою кутюр'є Аззедіна Алайя відкрився музей моди Palais Galliera, який не приймав відвідувачів більше чотирьох років.

Про це пише korrespondent.net.

26 квітня 2009 Palais Galliera провів свою останню експозицію, після чого закрився на ремонт. Головною метою робіт було забезпечити безпеку будівлі.

У ході ремонту, на який мерія Парижа виділила 5 млн євро, були встановлені протипожежні та охоронні системи, оновлена ​​електрична система, обладнаний спеціальний вхід для інвалідів та оновлені внутрішні приміщення.

Дизайн оновлених залів музею вельми незвичайний: яскраво- червоні стіни з чорною дерев'яною обшивкою.

Перша після довгого періоду закриття виставка присвячена знаменитому кутюр'є Аззедіну Алайю. До експозиції увійшло 70 моделей дизайнера, створених ним з 1979 року.

Аззедін Алайя родом з Тунісу, в 1957 році він відправився в Париж, де працював у Christian Dior, Guy Laroche і Thierry Mugler. В кінці 1970-х Алайя відкрив власний магазин, а за 10 років представив свою першу колекцію.

Тим часом в паризькому музеї декоративних мистецтв Les Arts Décoratifs проходить виставка про історію нижньої білизни. Експозиція охоплює період від 1300- х років до наших днів .

Теми

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.