Депутати хочуть відзначати 60-річчя повстання у ГУЛАГу

Депутати ВР від фракції партії "ВО "Свобода" зареєстрували проект постанови "Про відзначення 60-річчя подвигу героїв Кенгірського повстання".

Про це повідомляють "Українські новини".

Депутати пропонують удостоїти званням "Герой України" українських учасників повстань у радянських концтаборах, встановити в Києві пам'ятник учасникам цих повстань і назвати їхніми іменами вулиці, площі, сквери, комунальні установи культури та навчальні заклади.

Також депутати пропонують пропонують проводити просвітницькі заходи і видавати науково-популярні книги, присвячені Кенгірському повстанню.

За словами депутатів, Кенгірське повстання (16 травня 1954 року) - як і повстання в Норильську та Воркуті (1953 рік) - завдало сильного удару по радянській тоталітарній системі.

Повстання у Кенгірі - найбільше повстання в радянських концтаборах. Одними з організаторів і керівників повстання були члени Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

У повстанні брало участь близько 10 тисяч ув'язнених. Воно тривало 42 дні. У червні 1954 року радянська влада кинула проти повстанців армію і танки. Повстання було придушене, загинуло близько 700 повстанців.

Повстання в таборах ГУЛАГу називають однією з причин хрущовської "відлиги" - політичної лібералізації в СРСР.

Дивіться також:

Експонати з табору "Кенгір" у Музеї окупації в Ризі. ФОТО

Як українці перемогли сталінізм. Норильське повстання в ГУЛАГу

У Львові - виставка із рукоділля жінок-в'язнів сталінських таборів

Інші матеріали за темою "ГУЛАГ"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.