На Прикарпатті шукають давніх пластунів. Ви можете допомогти

Івано-Франківський осередок Національної скаутської організації "Пласт" розпочинає історично-просвітницький проект "Шукаємо давніх пластунів".

Просять відгукнутись людей, родичі яких належали до "Пласту" в довоєнний (1911-1914) або міжвоєнний (1917-1939) періоди.

Після зголошення сучасні пластуни зустрінуться з нащадками своїх побратимів для детальнішого  збору інформації, сканування можливих збережених у родини документів, фотографій та інших артефактів.

Проект є довготривалим і його основним завданням є створити упорядкований архів про давніх пластунів Прикарпаття.

Якщо у Вашій родині були пластуни і ви знаєте їхнє ім'я і рік народження, прохання повідомити за телефонами (03422) 2-42-28 або (093) 508-27-76 або написати на ifplast10@gmail.com

Інформаційним партнером ініціативи є "Історична правда".

Дивіться також: "У Франківську відкрили пам'ятник пластунові. ФОТО"

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря