На могилі лідера "Братів Гадюкіних" відкрили пам'ятник. ФОТО

На могилі лідера рок-гурту "Брати Гадюкіни" Сергія Кузьминського відкрили пам'ятник. Монумент має вигляд прямокутника - дзеркального з одного боку та іржавого з іншого.

Саме таким, за словами друзів, був Кузя: відкритість та доброзичливість у ньому поєднувалась з гостротою слів та брутальністю поведінки, повідомляє Високий Замок.

У присутності рідних, близьких і численних прихильників пам'ятник презентували скульптор Олексій Золотарьов та клавішник гурту "Брати Гадюкіни" Павло Крохмальов.

І позитивний, і негативний бік характеру музиканта відобразився у його піснях, тому скульптуру пронизує птах - символ свободи та творчого польоту.

Фото: galinfo.com.ua

"Тут закладена багатогранність особистості Кузі, - пояснив свій задум автор скульптури Олексій Золотарьов. - Це абстрактний образ свободи духу".

Зворотній бік

Друзі наспівували куплети пісень "Братів Гадюкіних", дехто з шанувальників приніс раритетні записи гурту, інші прийшли з музичними інстументами і виконували відомі композиції Кузі.

 

У жовтні 2012 року депутати Мостиської міськради (Львівська область) назвали одну з нових вулиць у місті на честь Сергія Кузьминського.

Вокаліст і автор пісень львівського рок-гурту "Брати Гадюкіни" Сергій Кузьминський помер у Києві у серпні 2009-го. Йому було 46 років. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Дивіться також:

1989: Сестричка Віка співає пісню на слова Кузьминського. ВІДЕО

Львів часів Кузьминського. Місто, про яке не хочуть знати

1995: "Океану Ельзи" вперше на телебаченні. ВІДЕО

50 років аудіокасеті. Носій, який розвалив соціалізм. ФОТО

1989: "Піду втоплюся..." на першій "Червоній Руті". ВІДЕО

1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Музика"

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.