На Сумщині встановили пам'ятник козакам-мазепинцям. ФОТО

У місті Лебедин (Сумська область) встановлено пам’ятник закатованим тут за наказом Петра І козакам-мазепинцям.

Про це ІП повідомив історик Сергій Шумило.

Пам'ятний курган із сірим гранітним хрестом встановлено перед входом до Мироносицького кладовища, поблизу якого в 1708-09 рр. було поховано сотні закатованих українських козаків і міщан.

Встановлення пам’ятника було здійснене з ініціативи місцевого краєзнавця Бориса Ткаченка. Освячення пам’ятного хреста і каплички здійснило місцеве духовенство УПЦ.

Фото: rama.com.ua

На цьому місці знаходилася братська "Могила гетьманців", де було поховано кількасот козаків-мазепинців, жорстоко закатованих царським "слідчим органом" під керівництвом князя Меншикова у листопаді-грудні 1708 року в центрі міста Лебедина, на майдані коло церкви Преображіння Господнього.

Прізвища і точну кількість убитих у Лебедині досі остаточно не встановлено. Наразі йдеться про 900 загиблих.

Як засвідчують джерела, тортури були різними: колесування, четвертування, саджання на палю. Найлегшим вважалося повішення та відтинання голови. Смерті передували канчуки, батоги та розпечене залізо.

Страчених козаків поховали за межами міста поблизу нинішнього Мироносицького кладовища. Пізніше місце поховання страчених козаків назвали "Гетьманським кладовищем", а місцеві мешканці насипали в пам’ять про полеглих високу могилу – більше 20 метрів у довжину і ширину та 4 метри у висоту.

 

У дореволюційний час на могилі були хрест і огорожа. В радянські часи вона була зруйнована і лише тепер місцевим ентузіастам удалося встановити у Лебедині пам’ятник закатованим.

Дивіться також інші матеріали за темою "Мазепа"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.