На Сумщині встановили пам'ятник козакам-мазепинцям. ФОТО

У місті Лебедин (Сумська область) встановлено пам’ятник закатованим тут за наказом Петра І козакам-мазепинцям.

Про це ІП повідомив історик Сергій Шумило.

Пам'ятний курган із сірим гранітним хрестом встановлено перед входом до Мироносицького кладовища, поблизу якого в 1708-09 рр. було поховано сотні закатованих українських козаків і міщан.

Встановлення пам’ятника було здійснене з ініціативи місцевого краєзнавця Бориса Ткаченка. Освячення пам’ятного хреста і каплички здійснило місцеве духовенство УПЦ.

Фото: rama.com.ua

На цьому місці знаходилася братська "Могила гетьманців", де було поховано кількасот козаків-мазепинців, жорстоко закатованих царським "слідчим органом" під керівництвом князя Меншикова у листопаді-грудні 1708 року в центрі міста Лебедина, на майдані коло церкви Преображіння Господнього.

Прізвища і точну кількість убитих у Лебедині досі остаточно не встановлено. Наразі йдеться про 900 загиблих.

Як засвідчують джерела, тортури були різними: колесування, четвертування, саджання на палю. Найлегшим вважалося повішення та відтинання голови. Смерті передували канчуки, батоги та розпечене залізо.

Страчених козаків поховали за межами міста поблизу нинішнього Мироносицького кладовища. Пізніше місце поховання страчених козаків назвали "Гетьманським кладовищем", а місцеві мешканці насипали в пам’ять про полеглих високу могилу – більше 20 метрів у довжину і ширину та 4 метри у висоту.

 

У дореволюційний час на могилі були хрест і огорожа. В радянські часи вона була зруйнована і лише тепер місцевим ентузіастам удалося встановити у Лебедині пам’ятник закатованим.

Дивіться також інші матеріали за темою "Мазепа"

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)