Архів визвольного руху онлайн - переглянуто вже 500 тисяч сторінок

ЦДВР презентував результати проекту "Електронний архів Українського визвольного руху avr.org.ua".

За словами керівника проекту Андрія Когута, за 7 місяців роботи — з березня 2013 року — електронний архів відвідало 44 220 унікальних користувачів, які переглянули майже півмільйона сторінок.

"Сучасні технології відкрили багато нових можливостей як для архівістів, так і для істориків. На Е-архіві кожен документ можна завантажити у повному обсязі без скорочень і поправок. Тож електронний архів дозволяє отримати повний доступ до історичних джерел", — зазначає Андрій Когут.

Проректор з науково-педагогічної роботи і перспектив розвитку Ужгородського національного університетут, професор Роман Офіцинський відзначив, що сам уже тривалий час користується Е-архівами та рекомендує колегам у дослідницькій роботі. 

Андрій Когут також закликав користувачів Е-архіву до співпраці — надавати документи в електронному вигляді для поповнення сайту.

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua був відкритий у березні 2013 року і є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького".

На сьогодні архів містить понад 11 тисяч раніше не доступних документів, які висвітлюють історію українського визвольного руху. На сайті е-архіву описані електронні копії документів систематизовані за проблемно-хронологічним принципом і постійно поповнюватимуться.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.