Визначено переможців студентських робіт про визвольний рух

У Києві підбили підсумки конкурсу наукових робіт серед студентів на тему "Український визвольний рух 1920-1950-х років".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Преміями відзначили трьох молодих науковців, ще п’ятеро отримали спеціальні відзнаки журі. Заголом на конкурс надійшло 37 робіт із різних регіонів України.

Найвище журі оцінили роботу студента Києво-Могилянської академії Ігоря Бігуна, який дослідив співпрацю Івана Багряного з ОУН(м) і ОУН(б) під час Другої світової війни.

Друге та третє місця отримали відповідно студент Національного університету "Острозька академія" Андрій Сухих з роботою "Участь ОУН (б) та ОУН (м) в організації місцевих органів влади на Новоград-Волинщині у липні — вересні 1941 р." та студент Тернопільського національного педагогічного університету Сергій Гуменний за роботу "Втеча з "комуністичного раю": селянські переходи радянсько-польського кордону на початку 1930-х років".

Як відзначили організатори, цього року суттєво зросла не тільки кількість поданих на конкурс робіт, але й їхня якість. Тому кожен член конкурсної комісії відзначив своєю особистою відзнакою ще по одному учаснику:

- студент Прикарпатського національного університету Василь Бельмега — нагороджений відзнакою д.і.н. Івана Патриляка за роботу "Бій УПА з енкаведистами під присілком Сеньківським 11 лютого 1945 року";

- студент Національного університету "Юридична академія імені Ярослава Мудрого" (м. Харків) Владислав Сапа — нагороджений відзнакою к.і.н. Володимира В’ятровича за роботу "Боротьба радянських сил із підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році";

- студент Київського національного університету Григорій Рій — нагороджений відзнакою к.і.н. Володимира Панченка за роботу "Соціально-політичний портрет членів Українського державного правління";

- студентка Житомирського державного університету Ганна Любчак — нагороджена відзнакою к.і.н. Олега Репана за роботу "Форми і методи спротиву населення Житомирщини більшовицькій політиці колективізації (кінець 1920-х — 1930-і роки)";

- студент Київського національного університету Ярослав Переходько — нагороджений відзнакою директора Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого за роботу "УПА крізь призму особистості: курінний "Недоля"".

Члени журі зауважили, що при оцінюванні найбільше уваги звертали на вміння автора обрати  цікаву та оригінальну тему, а також його здатність до власних висновків.

Для учасників конкурсу у Києві також відбувся науковий семінар, на якому студенти прослухали доповіді та мали нагоду продискувати з членами журі — істориками к.і.н. Володимиром В’ятровичем (НаУКМА), д.і.н. Іваном Патриляком (КНУ ім. Т.Шевченка), к.і.н. Володимиром Панченком та к.і.н. Олегом Репаном (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара).

Організатори конкурсу: Інститут суспільних досліджень, Центр досліджень визвольного руху, Центр історії державотворення України ХХ століття НаУКМА та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Дивіться також інші матеріали за темою "Конкурси"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.