Визначено переможців студентських робіт про визвольний рух

У Києві підбили підсумки конкурсу наукових робіт серед студентів на тему "Український визвольний рух 1920-1950-х років".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Преміями відзначили трьох молодих науковців, ще п’ятеро отримали спеціальні відзнаки журі. Заголом на конкурс надійшло 37 робіт із різних регіонів України.

Найвище журі оцінили роботу студента Києво-Могилянської академії Ігоря Бігуна, який дослідив співпрацю Івана Багряного з ОУН(м) і ОУН(б) під час Другої світової війни.

Друге та третє місця отримали відповідно студент Національного університету "Острозька академія" Андрій Сухих з роботою "Участь ОУН (б) та ОУН (м) в організації місцевих органів влади на Новоград-Волинщині у липні — вересні 1941 р." та студент Тернопільського національного педагогічного університету Сергій Гуменний за роботу "Втеча з "комуністичного раю": селянські переходи радянсько-польського кордону на початку 1930-х років".

Як відзначили організатори, цього року суттєво зросла не тільки кількість поданих на конкурс робіт, але й їхня якість. Тому кожен член конкурсної комісії відзначив своєю особистою відзнакою ще по одному учаснику:

- студент Прикарпатського національного університету Василь Бельмега — нагороджений відзнакою д.і.н. Івана Патриляка за роботу "Бій УПА з енкаведистами під присілком Сеньківським 11 лютого 1945 року";

- студент Національного університету "Юридична академія імені Ярослава Мудрого" (м. Харків) Владислав Сапа — нагороджений відзнакою к.і.н. Володимира В’ятровича за роботу "Боротьба радянських сил із підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році";

- студент Київського національного університету Григорій Рій — нагороджений відзнакою к.і.н. Володимира Панченка за роботу "Соціально-політичний портрет членів Українського державного правління";

- студентка Житомирського державного університету Ганна Любчак — нагороджена відзнакою к.і.н. Олега Репана за роботу "Форми і методи спротиву населення Житомирщини більшовицькій політиці колективізації (кінець 1920-х — 1930-і роки)";

- студент Київського національного університету Ярослав Переходько — нагороджений відзнакою директора Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого за роботу "УПА крізь призму особистості: курінний "Недоля"".

Члени журі зауважили, що при оцінюванні найбільше уваги звертали на вміння автора обрати  цікаву та оригінальну тему, а також його здатність до власних висновків.

Для учасників конкурсу у Києві також відбувся науковий семінар, на якому студенти прослухали доповіді та мали нагоду продискувати з членами журі — істориками к.і.н. Володимиром В’ятровичем (НаУКМА), д.і.н. Іваном Патриляком (КНУ ім. Т.Шевченка), к.і.н. Володимиром Панченком та к.і.н. Олегом Репаном (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара).

Організатори конкурсу: Інститут суспільних досліджень, Центр досліджень визвольного руху, Центр історії державотворення України ХХ століття НаУКМА та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Дивіться також інші матеріали за темою "Конкурси"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.