Визначено переможців студентських робіт про визвольний рух

У Києві підбили підсумки конкурсу наукових робіт серед студентів на тему "Український визвольний рух 1920-1950-х років".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Преміями відзначили трьох молодих науковців, ще п’ятеро отримали спеціальні відзнаки журі. Заголом на конкурс надійшло 37 робіт із різних регіонів України.

Найвище журі оцінили роботу студента Києво-Могилянської академії Ігоря Бігуна, який дослідив співпрацю Івана Багряного з ОУН(м) і ОУН(б) під час Другої світової війни.

Друге та третє місця отримали відповідно студент Національного університету "Острозька академія" Андрій Сухих з роботою "Участь ОУН (б) та ОУН (м) в організації місцевих органів влади на Новоград-Волинщині у липні — вересні 1941 р." та студент Тернопільського національного педагогічного університету Сергій Гуменний за роботу "Втеча з "комуністичного раю": селянські переходи радянсько-польського кордону на початку 1930-х років".

Як відзначили організатори, цього року суттєво зросла не тільки кількість поданих на конкурс робіт, але й їхня якість. Тому кожен член конкурсної комісії відзначив своєю особистою відзнакою ще по одному учаснику:

- студент Прикарпатського національного університету Василь Бельмега — нагороджений відзнакою д.і.н. Івана Патриляка за роботу "Бій УПА з енкаведистами під присілком Сеньківським 11 лютого 1945 року";

- студент Національного університету "Юридична академія імені Ярослава Мудрого" (м. Харків) Владислав Сапа — нагороджений відзнакою к.і.н. Володимира В’ятровича за роботу "Боротьба радянських сил із підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році";

- студент Київського національного університету Григорій Рій — нагороджений відзнакою к.і.н. Володимира Панченка за роботу "Соціально-політичний портрет членів Українського державного правління";

- студентка Житомирського державного університету Ганна Любчак — нагороджена відзнакою к.і.н. Олега Репана за роботу "Форми і методи спротиву населення Житомирщини більшовицькій політиці колективізації (кінець 1920-х — 1930-і роки)";

- студент Київського національного університету Ярослав Переходько — нагороджений відзнакою директора Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого за роботу "УПА крізь призму особистості: курінний "Недоля"".

Члени журі зауважили, що при оцінюванні найбільше уваги звертали на вміння автора обрати  цікаву та оригінальну тему, а також його здатність до власних висновків.

Для учасників конкурсу у Києві також відбувся науковий семінар, на якому студенти прослухали доповіді та мали нагоду продискувати з членами журі — істориками к.і.н. Володимиром В’ятровичем (НаУКМА), д.і.н. Іваном Патриляком (КНУ ім. Т.Шевченка), к.і.н. Володимиром Панченком та к.і.н. Олегом Репаном (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара).

Організатори конкурсу: Інститут суспільних досліджень, Центр досліджень визвольного руху, Центр історії державотворення України ХХ століття НаУКМА та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Дивіться також інші матеріали за темою "Конкурси"

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.