Спецпроект

В Білорусі, у палаці Тизенгауза відкриється музей

У палаці Тизенгауза Поставського району Білорусі відкриється музей. Це результат спільного проекту Поставського району Вітебщини і Рокішського Литви. Він відбувся у рамках програми транскордонного співробітництва з розвитку туризму.

Про це пише tio.by.

Поставський палац Антонія Тизенгауза, за словами старожилів, у радянський час був доведений до такого жахливого стану, що його навіть хотіли знести. Допоміг компромісний варіант з перетворенням будівлі під корпус районної лікарні.

Раїса Кураченка, директор районного краєзнавчого музею, філією якого і стають підвальні приміщення палацу не приховує радості від майбутньої події, адже зараз музей хоч і розміщується на центральній площі міста Постав, але будівля колишнього заїзного будинку XVIII століття дуже мала. Наприклад, експозиція розташовувалася всього на 175 кв. м.

Спочатку планувалося, що нові площі будуть передані під зібрання, присвячені історичній спадщині славетного роду. Але виявилося, що є можливість розмістити тут і матеріали, присвячені Поставському регіону в цілому. На сьогоднішній день практично завершено реконструкцію, закуплені експонати і необхідне обладнання.

Напередодні в рамках проекту була проведена етнографічна експедиція по місцях, пов'язаних з життям і діяльністю Тизенгауза, пошук документів, пов'язаних з цим родом. Її досягненням стануть і копії малюнків Костянтина Тизенгауза в експозиції музею, виконані ним у Поставах, але які зберігаються в картинній галереї Каунаса. Під час експедиції була проведена фотофіксація архітектури, декору та інтер'єру будівель, всього того, що було необхідно для створення дизайн-проекту музейної експозиції, адже, на жаль, нічого рідного тут не збереглося.

Колись у Поставському палаці був найбільший в Європі орнітологічний музей, тут також зберігалися оригінали Рембрандта, Дюрера, Гобена і багатьох інших всесвітньо відомих живописців. Зараз дещо з цього знаходиться в Рокішках, щось - у Києві, а щось - в Росії. Отже, керівництво музею планує наповнити його новими культурними цінностями.

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".