У Батурині вшанували жертв російської різанини 1708 року

На Чернігівщині вшанували пам'ять жертв Батуринській трагедії, яка сталася 1708-го року під час російсько-шведської війни.

Про це повідомляють "Події і коментарі".

У рамках заходів, присвячених трагічній події, в Чернігівському художньому музеї ім. Григорія Галагана відкрито виставку "Реквієм" із фондової колекції Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".

За словами представника Українського інституту національної пам'яті у Чернігівській області, наукового співробітника Сергія Бутка, з позицій сьогоднішньої історичної науки події в Батурині оцінюються як одна з найбільших трагедій в українській історії.

У храмах Чернігівщини (УПЦ-КП) відправили панахиду по загиблих оборонцях гетьманської столиці й у батуринській церкві Воскресіння Господнього, усипальниці гетьмана Кирила Розумовського, де перепоховали останки вбитих містян, виявлених під час археологічних досліджень.

Батуринська трагедія сталася 2-го листопада (за старим стилем) 1708 року, коли російські війська, захопивши місто, вщент зруйнували оборонний замок і всі будівлі (у тому числі п'ять православних храмів).

При цьому, за різним підрахунками, було жорстоко вбито від 11 до 14 тисяч мешканців, у тому числі дітей, жінок, літніх людей. Кривава різанина сталася за прямим наказом імператора Петра I, який бажав помститися гетьману Івану Мазепі за те, що той став на бік шведського короля Карла XII.

Після знищення Батурина гетьманську резиденцію перенесено до Глухова. З 1760 року Батурин став власністю гетьмана Кирила Розумовського, який мав намір повернути сюди гетьманську столицю.

Дивіться також:

На Печерську знайдено могилу матері Мазепи

Анафема Мазепі: чи існують для неї канонічні підстави?

У Полтаві ставлять п'єсу про зрадників-мазепинців

Палац Мазепи в Росії. На відміну від Батурина, ще цілий. ФОТО

Всі матеріали ІП на тему "Мазепа"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.