На Печерську знайдено могилу матері Мазепи

Під будівлею Мистецького арсеналу в Києві знайдено останки ігумені Києво-Печерського Вознесенського монастиря Марії Магдалини (до чернецтва - Марина Мокієвська) - матері гетьмана Івана Мазепи.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на КП.

За даними секретаря настоятельки Фроловського монастиря Херувіми, раніше на місці Мистецького арсеналу був розташований Києво-Печерський Вознесенський монастир, ігуменею в якому була мати Мазепи.

"У 1712 році, за п'ять років після смерті матері гетьмана, на місці монастиря вирішили побудувати завод "Арсенал". І за наказом Петра І храм переїхав з Печерська на Поділ - тепер це наш Фроловський монастир", - заявила черниця.

Коли на території заводу "Арсенал" вирішили зробити культурний центр, там стали проводити археологічні розкопки. Так було знайдено поховання черниць, у тому числі матері Мазепи. Загалом під Арсеналом знайшли більш як 260 поховань.

Прах черниць і матері Мазепи буде перепоховано на території Фроловського монастиря з благословення митрополита Київського, глави УПЦ МП Володимира.

За даними істориків, Марина Мокієвська народилася імовірно між 1617 і 1621 роком у старовинному шляхетському православному роді біля Білої Церкви. Взяла шлюб зі Степаном-Адамом Мазепою не пізніш за 1638 рік. Народила двох дітей - сина Івана і дочку Олександру.

Після смерті чоловіка в 1665 році присвятила себе громадському і церковному життю. Була членом Луцького Хрестовоздвиженського братства. За припущенням, у 1674 або 1675 році прийняла постриг із ім'ям Марії Магдалини.

У 1686 році вже була ігуменею Києво-Печерського Вознесенського жіночого монастиря. З 1687 року вона стала ігуменею Глухівського Преображенського жіночого монастиря.

Дивіться також:

Мазепа і Бандера можуть бути героями України

"Иван Мазепа и Российская империя. История "предательства"

Анафема Мазепі: чи існують для неї канонічні підстави?

У Полтаві ставлять п'єсу про зрадників-мазепинців

Палац Мазепи в Росії. На відміну від Батурина, ще цілий. ФОТО

Всі матеріали ІП на тему "Мазепа"

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.